Будь-які симптоми та стани, які викликають дискомфорт або біль, а також гострі респіраторні захворювання потребують негайної консультації сімейного лікаря. Ефективніше попередити розвиток хвороби та ускладнень від неї, ніж лікувати хронічні захворювання з тяжкими наслідками.

Під час прийому лікарі загальної практики сімейної медицини медичної мережі «Добробут» проводять:

• збір скарг - з'ясовують анамнез захворювання пацієнта і всі обставини (коли почалось захворювання, що використовував пацієнт, що викликало погіршення стану, епідеміологічне оточення, контакт тощо);
• збір анамнезу життя - головний пункт отримання інформації (вакцинальний статус, алергічні реакції, хронічні захворювання, постійний прийом ліків, оперативні втручання, сімейни онко-кардіо-анамнез, шкідливі звички, спадковість тощо);
• фізикальний огляд пацієнта - оцінка загального стану, вимірювання температури тіла, врахування індекса маси тіла, стан шкіри та підшкірного покриву, огляд лор органів (ото- назо- скопія, стан мигдаликів та слизової порожнини рота, носа, очей, вушних проходів), пальпація лімфатичних вузлів, виявлення набряків, вимірювання огсигенації, пульса, артеріального тиску, частоти дихання (паралельно оцінюючи дихальні рухи, наявність задишки, участь допоміжних м’язів, симетричність), перкусія та аускультація легень (відсутність/наявність дихальних шумів), схематична аускультація серця (оцінка серцевих тонів у різних точках, ритмічність, додаткові шуми ), гастро частина (пальпація живота, з'ясування інформації щодо харчуванні, випорожнень, оцінка схильності до зневоднення), оцінка сечовипускання (кількість, колір, чим провокується, пов’язано зі станом чи ні, розбір показників за наявності);
• висновки огляду, формулювання попереднього діагнозу;
• визначення необхідності лабораторної діагностики, консультацій фахівців другого рівня;
• призначення та обговорення призначених медикаментів (якщо вони були призначені);
• обговорення додаткових рекомендацій (режим дня/харчування, побутові умови, водний баланс та ін);
• за необхідності, взяття пацієнта до Служби супроводу для регулярного контроля стану.

Як терміново зв’язатися з сімейним лікарем медичної мережі «Добробут» у разі хвороби?

• якщо випадок потребує негайного реагування слід зателефонувати до швидкої допомоги;
• якщо необхідна консультація, яка не потребує присутності пацієнта, зв’язатися з сімейним лікарем можна через call-центр;
• якщо лікар наразі веде прийом або перебуває в операційній, допомогу може надати інший лікар. Це скоординує Служба супроводу. Також її працівники вирішують питання, якщо лікар, у якого було заплановано огляд, через певні причини не може прийняти у заздалегідь призначений час. Прийом можна перенести або пройти огляд в іншого лікаря.

Діагностика у сімейного лікаря

Для контролю за станом здоров'я пацієнтів будь-якого віку та встановлення діагнозу, сімейні лікарі використовують усі можливості сучасної діагностики, які є доступними в медичній мережі «Добробут». Деякі з фахівців мають сертифікати функціональних діагностів і самостійно проводять дослідження.

Лабораторна діагностика

Лабораторна діагностика - це дослідження крові та інших біологічних матеріалів з метою отримання інформації про стан роботи організму пацієнта, визначення рівню важливих показників в організмі, виявлення причини захворювання.

Сучасні поширені показники лабораторної діагностики, які використовують сімейні лікарі медичної мережі «Добробут» для встановлення діагнозу та призначення подальшого лікування:

• кардіомаркери;
• ліпіди (пофракційно);
• показники коагуляції (д-димер, МНО та ін);
• експрес тести (ротавірус, грип, стрептокок, Covid-19, гепатити);
• печінкові проби;
• бакпосів рідин/слизу на флору та чутливість до антибіотиків;
• загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, с-реактивний білок, прокальцитонін.
• виявлення титрів імуноглобулінів до різноманітних захворювань.

Інструментальна діагностика

Інструментальна діагностика - це методи обстеження організму, які здійснюються за допомогою медичного обладнання. Методи інструментальної діагностики використовуються сімейними лікарями для отримання показників роботи серцево-судинної системи.

Вакцинопрофілактика

Багато хто вважає, що щеплення потрібно робити лише у дитячому віці, але це не так. І ситуація з дорослими щепленнями в Україні дуже погана: у 80% дорослого населення немає щеплень, які передбачені національним календарем. Щеплення в деяких випадках є єдиним ефективним способом профілактики захворювання, а також воно є захистом від тяжких наслідків у разі хвороби. Тому вакцинацію потрібно починати в дитячому віці та проводити ревакцинацію у дорослому.

Вакцинувати дітей починають від народження і далі згідно з календарем щеплень МОЗ.

Обов’язкові щеплення для дорослих:

• від дифтерії та правця. Першу планову ревакцинацію дорослих, які раніше були щеплені, проводять вакциною АДП-М у віці 26 років з подальшою плановою ревакцинацією з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення;
• від кору, краснухи та паротиту. Дорослим треба вакцинуватись від цих хвороб, якщо в дитячому віці не було проведено вакцинації і немає медичних даних про імунізацію;
• від гепатиту B проводиться всім дорослим - три дози з інтервалом 0-1-6 місяців, обов’язково медичним працівникам, рекомендовано робити жінкам при плануванні вагітності.

Рекомендовані щеплення:

• проти вітряної віспи проводиться 2 рази з інтервалом 4-6 тижнів дорослим будь-якого віку. Вітряна віспа іноді може мати ускладнення у вигляді пневмонії, менінгіту, енцефаліту;
• проти пневмококової інфекції рекомендовано робити дорослим, особливо літнім людям, оскільки вони частіше хворіють на запалення легенів;
• проти менінгококової інфекції, що в першу чергу рекомендоване військовим, працівникам лабораторій та медикам;
• проти гепатиту А;
• проти папіломавірусної інфекції, яка може призводити до раку шийки матки. Проводиться також у дорослому віці після консультації лікаря-гінеколога та тестів на вірус папіломи людини.