Про спеціальність
Якщо комусь здається, ніби професійна діяльність водія невідкладної допомоги мало чим відрізняється від роботи таксиста, то це хибна думка. На водієві «швидкої» лежить величезна відповідальність, від нього також залежить, чи буде пацієнтові вчасно надано допомогу – в медицині кожна секунда вирішує долю людини.
Коли фельдшер і лікар прямують у квартиру до хворого, водії не просто чекають на них у машині, рахуючи зірки на небі ☺ У наші обов’язки входить розробка плану для можливої евакуації, прокладання найкоротшого маршруту, підготовка автомобіля та іноді й медичної апаратури, а також допомога у транспортуванні пацієнта до машини. Причетність до такої важливої справи, як порятунок життя, ніколи не дає розслабитися.
Про емоції від роботи
Моя бригада працює здебільшого з пацієнтами в тяжкому стані: інтубованими, недієздатними та непритомними. Кількість людей, яких потрібно транспортувати на ношах, зросла в період пандемії. Чимало хворих перебувають у вкрай стресовому стані, декотрі з них мають зайву вагу… Робота може виснажувати. Але тоді, коли ти бачиш результат – врятоване життя! – сили повертаються. Тоді забуваєш про всі незручності та про ризики для власного здоров’я.
Про медичну мережу
Я бачу, що «ДОБРОБУТ» рухається у правильному напрямі та сприяє розвитку своїх співробітників. Сподіваюся, що незабаром у мережі з’являться нові можливості не тільки для лікарів, а і для водіїв та іншого медичного персоналу.
Я можу з упевненістю сказати, що мені в «ДОБРОБУТ» дуже пощастило з командою. Мені здається, що моя бригада № 9 – найбільш злагоджена та згуртована бригада ☺.
Про пацієнтів
Дуже важливо зробити все можливе, щоб підбадьорити людину – відволікти від дискомфортних відчуттів і поліпшити настрій. Ми багато спілкуємося з родичами пацієнтів, які не менше за хворих потребують підтримки, а також інформації про стан справ.
Усім пацієнтам бажаю в новому році зростання, фінансових і кар’єрних успіхів і бажання працювати й розвиватися!
Про випадки з практики
Один із місяців 2021 року був особливо складним. Розпочалося все з виклику до мого колеги, водія. На щастя, його змогли врятувати. Та потім нас раз за разом викликали до пацієнтів, що потребували реанімації. Якщо раніше, за сім років роботи у «швидкій», я жодного разу не зустрівся з такими випадками, за той місяць їх було аж п’ять. Але позитив переважає, адже немає радості більшої, ніж порятунок людського життя.