Медикаментозний сон характеризується відсутністю або зниженням рівня свідомості, пригніченням рефлексів та больової чутливості. Він досягається штучно шляхом введення седативних лікарських засобів. Розрізняють короткочасну та тривалу седацію.

Для проведення седації використовуються різні групи лікарських засобів, які вводяться внутрішньовенно або внутрішньом'язово, такі як барбітурати, бензодіазепіни, кетамін, пропофол тощо. Необхідна глибина і тривалість медикаментозного сну залежать від цілей основної медичної маніпуляції.

Седація проводиться зі збереженням спонтанного дихання і не потребує штучної вентиляції легень.