Катя — дитячий анестезіолог та медик Медичного Добровольчого Батальйону «Госпітальєри». Під час нічного виїзду на евакуацію поранених вона разом із командою потрапили в ДТП. Катю госпіталізували до шпиталю «Добробут» в Києві з тяжкими травмами ніг, закритим переломом тазу, травмами нирки та грудної клітини.

Катя пережиле непросте лікування, зокрема — складну операцію в області тазу. Аби відновити цілісність її кісток, травматологи застосували сучасну методику лікування тяжких переломів — металоостеосинтез. У тіло дівчини імплантували металеву конструкцію, що фіксує уламки кісток.

«У мене тепер трішки залізна дупка :)», — любить жартувати Катя, яка, здається, ніколи не падає духом. Хоча й проживає найскладніший період у своєму житті.

Одразу після операції Катя разом із фізіотерапевтами «Добробуту» — Юлієм Ярошем, Мартою Станкевич та Захаром Ткачуком — розпочали реабілітацію. Спершу лежачи виконували різні вправи на лікарняному ліжку. Це важко, але реабілітацію важливо почати якомога швидше, як би складно не було поворухнутися.

За перші три тижні реабілітації Катя вже могла сісти самостійно. Потім дівчина поволі почала вставати на ноги, пересуватися за допомогою ходунків, ходити коридорами клініки. Ще за пару тижнів Катя вперше стала на милиці.

Зараз Катерина вже живе вдома, тренується сама й двічі на тиждень приїздить в реабілітаційний зал «Добробуту» на вправи.

«Коли я вперше встала з ліжка з ходунками — розплакалася. Бо вже змирилася, що буду їздити на кріслі колісному. Тоді ходіння здавалося примарною мрією. Коли ти 3 тижні лежиш у ліжку й потрібна допомога кількох людей, щоб перевернутися… Я жартувала, що все, що вище пупка — моє, а все, що нижче — належить «Добробуту». Але тепер маю набагато більше впевненості в успіху, в тому, що моє тіло повністю належить мені», — каже Катя.

Фізіотерапевт Катерини Юлій Ярош зазначає, що рання реабілітація врятувала дівчину від кількох місяців у ліжку та фізіологічних проблем, як то пролежні, слабкість у м’язах, проблеми з тиском, респіраторні й серцево-судинні захворювання.

Попереду в дівчини ще одна операція — шкірна пластика на стегні, де через травму утворився некроз шкіри. Але вона має стати завершальною.

Вже за тиждень Катя разом із реабілітологами вчитиметься ходити без милиць. Фахівці прогнозують, що за півроку-рік тіло дівчини відновиться повністю та вона зможе вільно ходити, бігати, стрибати — робити все, що й до аварії.

«У мене на наступне літо великі плани — похід в ліс, сплав річкою, стрибок з парашутом, хоча останнє лікарі не дуже схвалюють», — ділиться Катя.

Ще вона дуже хоче повернутися до роботи анестезіологом та Госпітальєрів, де на неї всі дуже чекають.