Гемітіреоідектомія

Видалення ураженої частки щитовидної залози (гемітиреоїдектомія)

При деяких захворюваннях щитовидної залози на ранніх стадіях застосовується видалення однієї частки щитовидної залози, коли процес не встиг вразити всю залозу.

Гемітиреоїдектомія - це хірургічна операція, мета якої полягає у видаленні однієї частки щитовидної залози, причому видаляється не тільки уражена частка, але також й перешийок, який з'єднує її зі здоровою.

Гемітиреоїдектомія належить до органозберігаючих операцій. Гормональна функція щитовидної залози частково зберігається, а решта здорова частка регулює рівень гормонів в організмі пацієнта. Також операція дозволяє уникнути розвитку можливих ускладнень, у порівнянні з повним видаленням щитовидної залози.

Коли потрібно виконувати гемітиреоїдектомію?

Рішення про необхідність операції приймає хірург-ендокринолог після комплексного обстеження пацієнта і постановки діагнозу. Найчастіше показаннями до оперативного втручання є:

доброякісні новоутворення на щитовидній залозі (локалізовані переважно в одній частці);
злоякісні пухлини на початкових стадіях (локалізовані в одній частці щитовидної залози);
наявність токсичних новоутворень, які продукують надмірну кількість гормонів (гіпертиреоз);

формування декількох вузлів;
ущільнення вузлів щитовидки (кальциноз);
односторонній зоб, який призводить до дискомфорту (порушення дихання, ковтання);
неефективність медикаментозної терапії.

Дана операція дозволяє врятувати здорову частку щитовидної залози від поразки, а також запобігти поширенню метастазів в разі злоякісності новоутворень. Здорова частина щитовидної залози яка залишилася зможе виробляти необхідну кількість гормонів для повноцінного функціонування організму. Якщо пацієнт проігнорує запропоновану хірургом операцію, в майбутньому захворювання пошириться на обидві частки, і тоді залозу доведеться видаляти повністю. Якщо виявляють доброякісну пухлину, яка не прогресує і не викликає симптомів, спочатку фахівець призначає консервативну терапію. Тільки при відсутності ефекту від безопераційного лікування розглядається варіант гемітиреоїдектомії.

Коли не потрібно виконувати операцію?

Протипоказаннями до проведення операції можуть бути наступні причини:

важко протікають інфекційні процеси;
загострення хронічних патологій або важкі соматичні захворювання;

відсутність прогресування у доброякісного новоутворення;
пухлина вже вийшла за межі однієї частки залози.

Як проводиться підготовка до операції?

Операція з видалення частки щитовидної залози вимагає ретельної підготовки.

Умовно передопераційна підготовка складається з двох основних етапів:

Перший етап - ендокринологічне обстеження, що включає консультацію ендокринолога, проведення УЗД щитовидної залози, тонкоголкової аспіраційної біопсії, аналіз крові на гормони щитовидної залози.
Другий етап - стандартне передопераційне обстеження, в рамках якого пацієнт отримує консультацію вузьких фахівців, здає аналізи крові (загальний, біохімічний, на інфекції, групу і резус-фактор, коагулограму) і сечі. Крім цього, виконується ЕКГ і рентгенографія органів грудної клітини.

Такий підхід дозволяє нам детально вивчити стан щитовидної залози, характер патології, виробити оптимальну тактику оперативного лікування.

Як виконується гемітиреоїдектомія?

Спосіб оперативного втручання визначається індивідуально і залежить від діагнозу, віку, стану пацієнта і інших чинників. На сьогоднішній день ендокринні хірурги виконують класичні відкриті і сучасні ендоскопічні операції.

Класична методика оперативного втручання

Оперативне втручання проходить під загальним наркозом. Після знеболювання хірург робить невеликий надріз (довжиною 6-8 см) на шиї з боку тієї частки залози, яка підлягає видаленню, січуть уражену частку щитовидної залози разом з перешийком, зупиняє кровотечу шляхом запаювання (коагуляції) або перев'язки судин. Після операції відкритим способом хірург спочатку зшиває шийні м'язи, а потім накладає косметичний шов. Рубець після операції акуратний і практично непомітний.

Ендоскопічний спосіб оперативного втручання

Операція проходить під загальним наркозом. При ендоскопічному втручанні доступ до залози отримують через надріз в пахвовій западині (Аксилярний) або ареолі соска (періареолярний), через який вводяться спеціальні інструменти.

Хірург працює зі спеціальними ендоскопічними інструментами перед монітором з високим розширенням здатності відео. При використанні ендоскопічного способу накладається тільки шов на шкіру в місці доступу. Після загоєння післяопераційний рубець практично непомітний.

Ендоскопічна гемітиреоїдектомія має ряд переваг і дозволяє виключити можливість пошкодження судин, нервових закінчень і інших життєво важливих анатомічних структур, також мінімізувати ризики ускладнень і рецидиву захворювання щитовидної залози.

Як проходить реабілітація після операції?

В післяопераційному періоді пацієнт знаходиться під постійним спостереження медичного персоналу протягом 1-2 діб. Протягом перших двох годин після операції пацієнтові показаний постільний режим. Дренажну трубку видаляють на наступний день після операції. Виражені болі в області шва знімають за допомогою знеболюючих препаратів. Важлива умова швидкого відновлення - правильна обробка рани й дотримання всіх рекомендацій лікаря. При відсутності ускладнень пацієнта виписують зі стаціонару на 2-3 добу, а подальша реабілітація відбувається в домашніх умовах. Перев'язки проводяться перші 4-6 днів. Повне відновлення займає близько 2 тижнів. Завдяки застосуванню сучасних інструментів і передових технологій при проведенні гемітиреоїдектомії вдається істотно прискорити процес реабілітації.

Після операції необхідно регулярно відвідувати лікаря-ендокринолога.

Список літератури

Alei G, Letizia P, Sorvillo V, et al. Lichen sclerosus in patients with squamous cell carcinoma. Our experience with partial penectomy and reconstruction with ventral fenestrated ´ ap. Published online, August, 2012.
Курашвили Л. Р. Руководство к практическим занятиям по биопсийносекционному курсу (клиническая патанатомия): учебное пособие. – М.: Издательский дом Академии Естествознания, 2012. – 74 с
Черкашин М.А. , Пучков Д.Д., Реут Е.А -Трепан-биопсии солидных опухолей под контролем компьютерной и магнитно-резонансной томографии - «РМЖ» №6 от 27.11.2019 стр. 3-9