Посттромботична хвороба нижніх кінцівок: причини, лікування

Посттромботична хвороба (ПТХ, посттромбофлебітичний синдром) виникає після перенесеного тромбозу магістральних вен (на фоні хронічної венозної недостатності). Причина посттромбофлебітичного синдрому та хронічної венозної недостатності – порушення венозного відтоку внаслідок неспроможності венозних клапанів. Після перенесеного тромбозу вен ПТХ розвивається поступово. Венозний застій призводить до утворення набряку, зміни шкіри й появи трофічних виразок.

Постфлебитичний синдром: симптоми, діагностика

Клінічні прояви ПТХ:

набряк, тяжкість, відчуття розпирання у хворій нозі;
зміна пігментації шкіри, застійний дерматит, свербіж;
трофічні виразки в області гомілок і щиколоток.

Трофічні виразки розвиваються спонтанно або після травмування шкіри. Характерна локалізація – область медіальної кісточки. Виразки мокнучі, болючі, іноді зі зловонним виділенням.

Діагноз встановлюють на підставі вивчення анамнезу, фізикального обстеження й апаратних методів дослідження. Дуплексне сканування дає змогу виявити прохідність вен і стан клапанного апарату. Контрастна флебографія допомагає визначити характер кровотоку. Після оцінки стану венозної системи лікар-флеболог призначає лікування.

Лікування посттромботичної хвороби

Консервативна терапія посттромботичної хвороби нижніх кінцівок включає:

Компресію. Вона ефективна для профілактики та лікування хронічної венозної недостатності й ПТХ. На першому етапі користуються еластичними бинтами. Після зняття набряку і стабілізації розміру ноги використовують готові компресійні панчохи. Вони забезпечують максимальний тиск у області гомілковостопного суглобу, а вище по гомілці тиск поступово знижується.

Підвищене положення ноги. Підйом кінцівки вище рівня серця знижує венозну гіпертензію і набряк. Лежати з піднятою ногою слід по 30-60 хвилин мінімум тричі на день.
Переміжну пневматичну компресію (ППК) або об'ємний пневмопресинг. Пневмокомпресійна апаратура забезпечує відтік крові та лімфи з нижньої частини ніг.
Обробку шкіри і трофічних виразок із застосуванням зовнішніх засобів.

Лікарі рекомендують регулярні фізичні вправи, зниження маси тіла. Харчування при посттромбофлебітичному синдромі має бути низькокалорійним. Слід обмежити вживання кухонної солі, копченостей, солінь. При запущених формах показано хірургічне лікування посттромботичної хвороби.

Профілактика, прогноз, ускладнення, інвалідність при посттромботичній хворобі

Профілактика ПТХ полягає в адекватній антикоагулянтній терапії після тромбозу глибоких вен, використанні компресійного трикотажу, зміні способу життя. Пацієнтам рекомендують регулярні фізичні вправи, піші прогулянки, зниження маси тіла.

Важливу роль при посттромбофлебітичному синдромі відіграє своєчасне звернення до фахівця в області флебології, так як захворювання швидко прогресує. ПТХ значно знижує якість життя і може стати причиною інвалідності. Критерієм для призначення інвалідності при посттромботичній хворобі є характер трофічних виразок і наявність бешихового запалення (рожі).

Ускладнення посттромбофлебітичного синдрому виникають на тлі травм, надмірної ваги, оперативних втручань на нижніх кінцівках, вагітності. Основні ускладнення ПТХ – тромбофлебіт, тромбоемболія легеневої артерії, рецидивуюча рожа. Тромбоемболія легеневої артерії в більшості випадків виникає внаслідок тромбозів у системі нижньої порожнистої вени. Ускладнення бешихового запалення залежать від вірулентності стрептокока, інтенсивності лікування та опірності організму.

Центр судинної хірургії в ММ "Добробут"

Запис до судинного хірурга