Для того, щоб під час проведення біопсії взяти матеріал для дослідження з найбільш підозрілої області, для кращої прицільності використовують додаткові методи візуалізації, такі як КТ і УЗД. Вибір методу залежить від того, який з них забезпечує найкращу візуалізацію даної області.
Після того, як лікарі отримують зразок тканини, його відправляють для проведення дослідження до патолога, який аналізує отриманий зразок під мікроскопом і визначає, чи є віддалена тканина доброякісною чи злоякісною.
У результатах дослідження детально описують тип пухлини. Додатково також може виконуватися імуногістохімічне та/або молекулярне дослідження для більш точного визначення типу пухлини і її властивостей, що важливо для вибору тактики лікування.