Патогістологічне дослідження

Патогістологічне дослідження - це єдиний вид діагностики в медицині, коли хворобу видно безпосередньо. Патогістологічне дослідження проводять після проведення біопсії (взяття зразків) аномальних за структурою тканин для визначення характеру і ступеня хвороби. Перед проведенням дослідження тканина проходить ряд обробок, що дозволяє отримати тонкий зріз, який викладають на прозоре скло і фарбують. Отриманий зразок лікар-патологоанатом досліджує під мікроскопом.

Патогістологічний аналіз є єдиним офіційним методом підтвердження наявності онкологічного захворювання. Тільки на основі висновку патологоанатома лікар-онколог може призначити лікування.

Одним з найбільш ефективних методів вивчення тканин є хромогена детекція за допомогою світлової мікроскопії. Даний метод не лише дозволяє визначити характер новоутворень, але й визначити кількість генів, що викликали захворювання. Таким чином. метод дає можливість вибрати найбільш ефективну для кожного пацієнта тактику лікування.

У медичній мережі "Добробут" для проведення патогістології застосовують перший і єдиний в Україні метод автоматичного двокольорового забарвлення, що дозволяє найбільш точно визначити кількість копій гена, а також повністю виключити лікарську помилку при діагностиці. Для проведення дослідження наші патологоанатоми використовують якісну систему фірми Roche / Ventana, сертифіковану американською асоціацією з контролю за безпекою фармакологічної продукції і продуктів харчування (FDA).

Наші патологоанатоми використовують американські витратні матеріали, що дозволяють отримати якісні препарати, що не мають аналогів на українському ринку. Якісний препарат критично знижує можливість неправильного трактування результатів лікарем, що виключає помилку при постановці діагнозу.

Матеріально-технічна база лабораторії, в якій проводять патогістологічні дослідження, дозволяє отримати достовірні результати протягом 1-2 днів.

Список літератури

Курашвили Л. Р. Руководство к практическим занятиям по биопсийносекционному курсу (клиническая патанатомия): учебное пособие. – М.: Издательский дом Академии Естествознания, 2012. – 74 с
Бойко В.В., Малоштан А.В., Тищенко А.М., Скорый Д.И., Козлова Т.В., Малоштан А.А., Гусак И.В. Заживление раневой поверхности печени после ее резекции // Анн. хир. гепатол. – 2012, № 2. – С. 20-25
Belghiti J., Regimbeau J.M. et al. Resection of hepatocellular carcinoma: a European experience on 328 cases // Hepato – gastroenterology. 2002. Vol. 9 P. 41-46.
Velazquez EF, Soskin A, Bock A, et al. Positive resection margins in partial penectomies: sites of involvement and proposal of local routes of spread of penile squamous cell carcinoma. Am J Surg Pathol. Published online, March, 2004.