Цистостомія сечового міхура у чоловіків та жінок. Визначення, показання

Цистостомією називають операцію зі створення цистостоми – сполучення між сечовим міхуром та зовнішнім середовищем для відведення сечі. Цистостома є отвором у стінці живота і сечового міхура, через який в порожнину міхура введена трубка.

У нормі сеча накопичується у сечовому міхурі і далі виділяється назовні завдяки скороченню детрузора сечового міхура та розслабленню його сфінктера. Цистостомія сечового міхура у чоловіків та жінок виконується при утрудненні відходження сечі природним шляхом через уретру.

Причинами можуть бути:

• добро- та злоякісні пухлини (зокрема аденома простати у чоловіків);
• гіпертрофія (розростання) слизової оболонки сечового міхура;
• рубці його стінки;
• атонія (відсутність нормального тонусу) стінки міхура;
• неврологічні порушення, через які стінка сечового міхура втрачає здатність скорочуватись.

Цистостомію виконують в операційній чи перев’язувальній. Зазвичай застосовують одноразовий стерильний набір для троакарної цистостомії. У критичних випадках, якщо є складнощі з транспортуванням хворого, цистостомію можна проводити в умовах палати стаціонару або вдома.

Підготовка до виконання цистостомії нескладна:

• прийом душу;
• за необхідності – випорожнення товстого кишківника природнім шляхом;
• гоління волосся в ділянці лобка та надлонній ділянці передньої стінки живота.

Пункція сечового міхура троакаром – інвазивна маніпуляція, тому перед цистостомією проводять обстеження пацієнта:

• загальний аналіз крові;
• аналіз крові на цукор;
• загальний аналіз сечі;
• ультразвукове дослідження сечового міхура;
• коагулограма.

Для повноцінного відтоку сечі із сечового міхура виконують троакарну цистостомію. Це прокол стінок живота і сечового міхура за допомогою троакара – хірургічного інструмента, схожого на викрутку із насадженою порожньою трубкою.

При троакарній цистостомії застосовується місцеве знеболення за допомогою новокаїну, лідокаїну чи їхніх сучасних аналогів. Положення хворого – лежачи на спині.

Техніка проведення надлобкової цистостомії у жінок та чоловіків:

• у сечовий міхур через уретру вводять катетер і через нього міхур заповнюють фурациліном. Це необхідно, аби стінка міхура наблизилась до передньої черевної стінки – так при проведенні процедури можна уникнути травматизації петель кишківника;
• виконують знеболення;
• у надлонній ділянці роблять невеликий розріз шкіри – для полегшення введення троакара;
• хірург вставляє у цю ранку кінець троакара і різким рухом робить прокол глибших шарів передньої черевної стінки та стінки сечового міхура, занурюючи у просвіт міхура трубку троакара. Прокол треба робити під контролем вказівного пальця руки, яка тримає троакар – палець гальмує надто глибоке проникнення троакара;
• стилет витягують, в трубку троакара вставляють катетер для цистостомії (він називається катетером Фолея і є гумовою трубкою);
• троакар витягують;
• катетер пришивають до шкіри декількома стібками, аби він не висковзнув із сечового міхура.

Процедура накладання цистостоми з технічного погляду нескладна. Але при її проведенні можуть виникнути деякі ускладнення:

• кровотеча через пошкодження кровоносних судин, які проходять у місці формування цистостоми;
• травмування петлі кишківника;
• травмування протилежної стінки сечового міхура.

Завдяки наповненню сечового міхура шанс виникнення таких ускладнень невеликий.

Догляд за хворим після операції полягає у догляді за післяопераційною раною, яку обробляють виходячи із загальних принципів антисептики. Також після виконання цистостомії необхідним є нагляд за станом цистостоми та ефективністю відтоку сечі по катетерові.

Біль після пункційної цистостомії є показанням для призначення знеболювальних препаратів.

Лікар визначає, через який час слід витягнути катетер.

На нашому сайті можна отримати більше інформації про цистостомію.