Емфізема легень: лікування захворювання і методи профілактика

Емфізема легень – патологічний стан, що характеризується розширенням альвеол і деструктивною зміною їхніх стінок. Розрізняють первинну (ідіопатичну) емфізему – самостійну нозологічну форму, яка розвивається без попередньої бронхолегеневої патології, і вторинну (обструктивну), що виникає на фоні інших захворювань органів дихання. Частота патології значно зростає у пацієнтів старше 60 років. Захворювання належить до ХОЗЛ (хронічні обструктивні захворювання легень). Варто знати, що це таке кмфізема легень і як її лікувати.

Симптоми емфіземи легень:

1. Задишка. На першій стадії захворювання турбує лише при значному фізичному навантаженні. При прогресуванні емфіземи задишка стає постійною.
2. Кашель. Зазвичай надсадний, малопродуктивний.
3. Ціаноз. Характерний для хворих зі вторинною емфіземою легень.
4. Втрата маси тіла. Хворі субтильні, можуть виглядати кахектичими.

Ознаки емфіземи легень при огляді – грудна клітка бочкоподібної форми, гіперфункція допоміжних дихальних м'язів (плечових, шийних, м’язів живота).

Рентгенологічне дослідження виявляє низьке розташування купола діафрагми, збільшення ретростернального (загрудинного) простору (ознака Соколова), ниткоподібний характер судинного малюнка. Найбільш характерна ознака – зниження ЖЄЛ (життєва ємність легень) при збільшенні загальної ємності (ОЄЛ). На ЕКГ відзначається відхилення електричної осі серця вправо. Дані лабораторних досліджень захворювання легень емфізема – підвищений рівень гемоглобіну та кількості еритроцитів.

Вторинна емфізема - наслідок ХОЗЛ. У первинної емфіземи легень причинами можуть бути:

1. Екологія. Забруднення зовнішнього середовища викликає пошкодження альвеолярних стінок, що призводить до розвитку емфіземи.
2. Куріння. Тютюновий дим викликає міграцію нейтрофілів, які продукують протеолітичні ферменти, що руйнують стінки альвеол.
3. Генетично обумовлений дефіцит альфа-1-антитрипсину, зрушення в бік протеолізу і пошкодження альвеолярних стінок.
4. Професійне шкідливе середовище, наприклад, у шахтарів.
5. Старечий вік.

При бульозній емфіземі легень у тканинах органу присутні булли – роздуті ділянки розміром понад 10 мм. Також відзначається зниження вмісту альфа-1-антитрипсину в крові. Для цього типу емфіземи легень характерний розвиток спонтанного пневмотораксу (скупчення повітря в плевральній порожнині).

Специфічного лікування емфіземи немає, тому застосовують загальні для всіх ХОЗЛ терапевтичні програми. Важливо усунути всі чинники, що викликали розвиток емфіземи (куріння, хронічний інфекційний процес, вплив забрудненого повітря).

Лікування емфіземи легень:

1. Препарати вибору – бронхорозширювальні засоби: β2-адреноміметики, м-холіноблокатори, препарати теофіліну тривалої дії.
2. Глюкокортикостероїди призначають перорально короткими курсами. За відсутності ефекту гормональну терапію більше не призначають. При позитивному результаті лікування продовжують інгаляційними гормональними препаратами.
3. Тривалий прийом ацетилцистеїну знижує частоту загострень ХОЗЛ і прогресування вторинної емфіземи.
4. Торакоскопічна буллектомія – хірургічне зменшення об'єму легень шляхом резекції периферичних ділянок. Після операції значно поліпшується функціональний стан легень.
5. При розвитку спонтанного пневмотораксу проводять дренування плевральної порожнини та видалення повітря.
6. При вираженій дихальній недостатності призначається киснева терапія.
7. Група американських дослідників повідомила, що регулярний прийом ацетилсаліцилової кислоти (аспірин) уповільнює прогресування емфіземи та ХОЗЛ.
8. Дихальна гімнастика при емфіземі легень спрямована на тренування дихальної мускулатури.

Профілактика полягає у відмові від куріння, попередженні респіраторних захворювань, вакцинації від грипу, адекватній терапії хронічних запальних захворювань дихальних шляхів, поліпшенні умов праці, санаторно-курортному лікуванні хворих з ХОЗЛ. Детальніше про профілактику емфіземи легень читайте на нашому сайті.