Гемангіома шкіри у дітей: причини виникнення, лікування, прогноз

Гемангіома – доброякісна пухлина, яка формується з тканин судинних стінок. Патологія найчастіше виникає у перші тижні життя, розвиваючись із надлишкових вроджених судинних зачатків. Гемангіоми зазвичай локалізуються на голові чи шиї (наприклад, кавернозні гемангіоми на голові у новонароджених, які складаються з порожнин, заповнених кров’ю), але можуть розвиватись і у внутрішніх органах (печінці, нирках та інших). Якщо гемангіома впродовж перших тижнів після народження продовжує рости, її називають проліферативною. Зазвичай ріст припиняється через 2-3 тижні. Одні гемангіоми зникають самовільно, інші ускладнюються: можуть виразкуватись, кровоточити. Дізнайтесь, як лікувати капілярну гемангіому на обличчі, а також про симптоми та лікування інших гемангіом.

У 80% випадків у дітей діагностують прості гемангіоми, які походять з капілярів. Вони схожі на звичайні великі родимки червоного чи синьо-бордового кольору, які виступають над шкірою. Рідше зустрічаються кавернозні та комбіновані гемангіоми. Зазвичай за судинною пухлиною на певний час встановлюють динамічне спостереження. Якщо відзначається ріст гемангіоми чи якісь ускладнення, то її слід видалити. Вибір способу видалення залежить від характеру утвору, його розмірів та розташування, віку дитини. Конкретний метод підбирає лікар.

Для видалення гемангіоми шкіри у дітей застосовують:

• локальну кріотерапію (дію холодом). Метод застосовують для видалення невеликих гемангіом будь-якої локалізації. Близько 70% судинних утворень лікують цим способом. Ефективність кріодеструкції – 96%;
• СВЧ-кріодеструкцію. На гемангіому діють СВЧ-полем, а потім проводять кріодеструкцію;
• хірургічне видалення. Його виконують при судинних пухлинах, розташованих глибоко у тканинах;
• електрокоагуляцію. Її використовують для видалення точкових гемангіом;
• операцію з видалення гемангіоми лазером. Її проводять у декілька етапів, інтервал між ними – 3-6 тижнів;
• ангіографію та емболізацию. Їх використовують для видалення утворень на обличчі та шиї;
• склерозування. Метод допомагає при невеликих судинних пухлинах. При цьому безпосередньо в утворення вводять спеціальні склерозуючі препарати.

Судинні утворення можуть локалізуватись у різних структурах хребців. Залежно від розташування виділяють гемангіоми:

• які вражають весь хребець;
• лише тіла хребця;
• які вражають заднє півкільце;
• тіла хребця з частковим враженням заднього півкільця;
• епідуральної локалізації.

Гемангіоми тіла хребця грудного відділу залежно від гістологічної будови поділяють на капілярні, кавернозні та змішані. Виявляють їх зазвичай випадково при проведенні КТ чи МРТ. Більшість судинних пухлин хребта має доброякісну будову та не збільшується в розмірах. Лише 3-5% випадків припадає на так звані агресивні гемангіоми. Їхній розвиток супроводжується клінічною симптоматикою, яка є характерною для стискання спинного мозку. Оперативні методики показані при швидкому рості пухлини, вираженому больовому синдромі, ризикові зруйнування хребця чи пошкодження спинного мозку. Лікування проводять із застосуванням променевої терапії, емболізації, алкоголізації, пункційної вертебропластики, відкритого хірургічного втручання та комбінованих методик.

При своєчасній діагностиці прогноз сприятливий. Розміри видаленої гемангіоми не впливають на частоту рецидивів. Кількість випадків ускладнень після лікування не перевищує 5-6%.

Гемангіома – найпоширеніша доброякісна пухлина, яка вражає печінку. Печінкові гемангіоми мають мезенхімальне походження та зазвичай бувають поодинокими. Складаються вони з атипових кровоносних судин. Етіологія утворень невідома. Передбачається наявність зв’язку між прийомом оральних контрацептивів чи стероїдів та пришвидшеним ростом гемангіоми. Чи справді ці препарати індукують утворення гемангіоми, поки що не доведено.

Лікування гемангіоми печінки у дорослих необхідне, якщо є скарги на постійний біль. Вибір методу лікування залежить від розміру та розташування пухлини і загального стану здоров’я. Можуть бути проведені радіаційна терапія, артеріальна емболізація та лігування печінкової артерії, видалення гемангіоми хірургічним шляхом.

Характерний симптом гемангіоми нирки – безболісна гематурія (кров у сечі). Біль, схожий на ниркову кольку, відзначається нечасто. Для ниркових гемангіом, як правило, симптоматика не характерна, вони діагностуються при проведенні КТ та МРТ нирок.

Причини виникнення гемангіоми губи не встановлені. Передбачають, що така гемангіома може бути наслідком травм. Ряд досліджень, проведених у 2007 році, показав, що локальна (обмежена) гіпоксія м’яких тканин у поєднанні з підвищеним рівнем естрогенів може стимулювати утворення гемангіоми у новонароджених. Теорія, запропонована науковцями з Гарвардського та Арканзаського університетів, пояснює утворення гемангіоми так: плацента на якомусь етапі вагітності емболізує судини ембріональної дерми, що викликає утворення гемангіоми. Проте подальші дослідження, проведені в Університеті Дюка, суперечать цій гіпотезі, тому з’ясування причин з’яви таких судинних утворів все ще триває.

Про те, чим небезпечна гемангіома мозку, читайте на нашому сайті.