Уретрит – це патологія, що характеризується запаленням стінок сечовивідного каналу. Це захворювання достатньо поширене і частіше діагностується в чоловіків. Маючи необхідні відомості про симптоми і про те, як лікувати уретрит у чоловіків, жінок та дітей, цілком реально уникнути розвитку ускладнень та переходу гострої форми патології в хронічну.

Ознаки запального процесу не проявляються одразу після зараження – повинен пройти певний інкубаційний період. Якщо у хворого неспецифічний уретрит, то інкубаційний період може тривати два місяці. Коли захворювання протікає в неспецифічній формі, інкубаційний період буде мінімальним – декілька годин, максимум 2-3 дні.

Гострий уретрит, лікування якого зазвичай починається на пізніх стадіях, найчастіше проходить безсимптомно – тому і складає небезпеку для здоров’я хворого: інфекція передається статевим шляхом і призводить до серйозних ускладнень.

Найчастіше хворі звертаються за допомогою до лікаря-уролога за наявності таких симптомів:

• свербіж та печія під час сечовипускання;
• періодичні болі в ділянці лобка;
• гнійні виділення із сечовивідного каналу;
• наявність крові в сечі.

У чоловіків відмічається порушення сечовипускання, утруднення відтоку сечі аж до гострої затримки.

Хронічний уретрит у чоловіків, лікування якого складне й тривале, протікає без симптомів, будь-які прояви запального характеру мають періодичний характер. Більше інформації про хронічний уретрит можна отримати на нашому сайті: https://new.dobrobut.com/

1. Гонорейний уретрит. У жінок гостра форма захворювання буде проявлятись болями та різзю під час сечовипускання, а хронічна – без симптом, діагностика можлива тільки шляхом повноцінного обстеження. У чоловіків гонорейний уретрит в гострій формі характеризується свербінням та печією у сечовивідному каналі, а хронічний – гнійними виділеннями з уретри, особливо активними після прийому алкоголю чи статевого акту.
2. Трихомонадний уретрит. Відрізняється тривалим інкубаційним періодом (близько 10 діб, але може складати як 5 днів, так і 1-2 місяця). У жінок проявляється свербінням та печією зовнішніх статевих органів, але в 30% випадків не має симптомів і робить лікування уретриту в жінок запізнілим та складним. Чоловіки скаржаться на незначні виділення білого/сірого відтінку, домішку крові в спермі, біль та свербіж під час сечовипускання.
3. Кандидозний уретрит. Це грибкова інфекція, інкубаційний період якої складає 10-20 днів. Симптоми в чоловіків та жінок ідентичні: біль, печія під час сечовипускання, рожеві в’язкі виділення. Як лікувати кандидозний уретрит, визначає лікар після обстеження пацієнта – у чоловіків, наприклад, можуть розвиватись постити і баланопостити, що потребують тривалішої й агресивнішої терапії. У жінок лікування уретриту такого типу може бути суміщене з лікуванням молочниці (вагінального кандидозу).
4. Хламідійний уретрит. Інкубаційний період складає 1-3 тижні, симптоми виражені менш інтенсивно – біль, свербіж та печія присутні, але меншою мірою. Хламідійний уретрит у жінок, лікування якого може і не проводитись (одужання відбувається через 2-3 тижні від початку розвитку хвороби), характеризується прозорими чи гнійними виділеннями із сечовивідного каналу. У чоловіків такі виділення також можуть бути, але залишаються майже непоміченими через неінтенсивний характер.
5. Негонококовий уретрит. Інкубаційний період складає в середньому два тижні, потім з’являються перші ознаки патології: слизові виділення із сечовивідного каналу, свербіж та печія в ділянці зовнішніх статевих органів, поява крові в сечі. Часто цей вид уретриту перебігає безсимптомно, тому діагностувати його вчасно неможливо – лікування починається пізно, коли вже розвиваються ускладнення типу простатиту (запалення простати) в чоловіків чи безпліддя в жінок.
6. Бактеріальный уретрит під час вагітності. Характеризується частішим, ніж зазвичай, сечовипусканням, зеленуватими виділеннями, сверблячкою та печією під час сечовипускання. Небезпечний для внутрішньоутробного розвитку плода.

Лікування цього запального процесу включає застосування антибактеріальних препаратів, які підбирає лікар з урахуванням загального стану здоров’я пацієнта і типу збудника. Для лікування уретриту в чоловіків можуть бути призначені вливання препарату безпосередньо в сечовивідний канал – це прискорює одужання, жінкам теж можуть бути призначені таблетки чи ін’єкції. Найчастіше використовується при уретриті фосфоміцин, але завжди в поєднанні з амоксициліновими антибіотиками.

Щоб лікування уретриту було ефективним, антибактеріальні препарати необхідно приймати строго за розкладом, не пропускаючи жодного прийому!

Лікування уретриту має супроводжуватись дотриманням дієти – треба обмежити прийом гострої/жирної/кислої/солоної їжі, дотримуватись норм вживання рідини.

Складність розвитку захворювання у пацієнтів дитячого віку полягає в тому, що більшість антибіотиків (вони є основою терапії) протипоказана до прийому дітьми. Чим лікувати уретрит у дітей, повинен визначати лікар, навіть якщо симптоми захворювання явні і батьки знають основні принципи терапії. Найчастіше дітям призначають імуномодулятори, вітамінні комплекси, фізіопроцедури. Також запальний процес у стінках сечовивідного каналу може «погасити» прийом трав’яних чаїв, до складу яких входять лист брусниці, ромашка аптечна, толокнянка. Але фітотерапія не має бути в пріоритеті – це доповнення до медикаментозного лікування.

Уретрит – запальний процес, який вимагає кваліфікованого лікування. Тільки так можна уникнути розвитку ускладнень.