Інсульт стовбура головного мозку – ознаки, діагностика, лікування

Інсульт стовбура головного мозку – це порушення кровопостачання вказаної ділянки мозку, яке відбувається швидко й неочікувано. Майже у всіх випадках призводить до втрати функції делікатних мозкових клітин, у критичних випадках – до їх безповоротної загибелі.

Звертаючи увагу на причини, розрізняють такі види інсультів головного мозку:

1. Ішемічний – нестача кровопостачання, через те що кров не поступає до мозкових тканин – як результат, клітини «голодують» і вмирають.
2. Геморагічний – пошкодження мозкових структур через крововилив.

Геморагічний інсульт, якщо вірити статистиці, стається рідше, але він набагато небезпечніший.

Ішемічний інсульт стовбура головного мозку можуть викликати такі чинники:

1. Підвищена в’язкість крові (при вроджених патологіях зсідання крові, надмірному вживанні деяких медикаментів).
2. Звуження судин у людей із гіпертонією.
3. Звуження судин у курців зі стажем.
4. Накопичення холестерину на внутрішній оболонці судин.
5. Закупорка судин згустками крові, які «народжуються» в порожнинах серця через миготливу аритмію, а потім «тікають» по кров’яному руслу до головного мозку.

Розвиток геморагічного інсульту очікується внаслідок таких причин:

1. Різкі стрибки АТ.
2. Передозування антикоагулювальних препаратів.
3. Тривалі хронічні патології судин головного мозку (артериїти, аневризми).

Якщо зміни судин головного мозку мало виражені – розвивається мікроінсульт, реабілітація і терапія якого дають більш швидкі та ефективні результати.

Існують певні фактори, що підвищують ризик виникнення інсульту стовбура головного мозку:

1. Чоловіча стать.
2. Вік більше 50 років (однаково стосується чоловіків та жінок).
3. Стрибки АТ впродовж багатьох років.
4. Збільшення маси тіла.
5. Цукровий діабет будь-якого типу.
6. Накопичення холестерину на оболонці, яка покриває зсередини мозкові судини.
7. Стаж куріння.
8. Наявність інсультів у сім’ї.

Деталізовані відповіді на питання про чинники ризику, прояви хвороби, як відрізняються геморагічний та ішемічний інсульт головного мозку, лікування цих двох різновидів патології та ін.. ви можете отримати на сторінках нашого сайту.

Ознаки інсульту різноманітні. Вони залежать багато в чому від того, який відділ головного мозку вражений.

Найчастіші симптоми:

1. Порушення рухів тулуба, рук, ніг (від зниження сили до повного припинення рухів).
2. Зниження будь-якої чутливості.
3. Викривлення мови – мова хворого повільна й нерозбірлива.
4. Порушення статики – хворий нездатний самостійно стояти.
5. Порушення свідомості: постійна сонливість, «приглушеність», втрата свідомості.

Для підтвердження діагнозу роблять біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, коагулограму, ЕКГ, УЗ-доплерографію судин шиї та голови, КТ, при незрозумілому діагнозі – люмбальну пункцію.

Лікування інсульту головного мозку беззаперечно має проводитись у стаціонарі під наглядом досвідченого лікаря. Необхідно чітко уяснити, що інсульт – це дуже складна патологія. Навіть при маловираженій симптоматиці лікування в домашніх умовах результату не дасть, більше того – стан пацієнта може погіршитись, аж до летального наслідку.

Лікування ішемічного інсульту головного мозку не настільки складне і непередбачуване, як геморагічного.

При інсульті кінцевий результат залежить від оперативності медперсоналу. Налагоджують спостереження за найважливішими функціями органів та систем хворого. Консервативна терапія спрямована на те, щоб якомога швидше відновити нормальний приток крові до «обкраденого» сегмента головного мозку. Із цією метою насамперед застосовують медикаментозні засоби, які зменшують в’язкість крові (застосовують антикоагулянти), і ліки, які здатні захистити мозкові клітини від руйнування та прискорюють відновлення клітин (наприклад, ноотропи).

Наслідки інсульту головного мозку залежать від того, як швидко були виконані діагностичні та лікувальні заходи. У складних випадках людина, яка перенесла цю хворобу, залишається прикованою до ліжка, тривалість її життя скорочується. У більш сприятливих ситуаціях вона крок за кроком відновлюється, але залишаться наслідки у вигляді змін у мові, чутливості, рухах. Про повноцінну трудову зайнятість не йдеться, хворі змушені оформлюватись на групу інвалідності. Але якщо ви звернетесь до вмілого фахівця, твердо виконаєте його щоденні вказівки, то шанс повернутись до повноцінного життя дуже і дуже великий.