Особливості нейрореабілітації та відновної медицини після інсульту

Інсульт – важке ураження головного мозку, яке навіть за сприятливого прогнозу може спровокувати виникнення проблем з мовленням. Відразу після нападу важливо зрозуміти, що програма нейрореабілітації та корекції порушень мовлення повинна застосовуватися буквально з перших годин після виходу з гострого стану. Тільки так можна повернути пацієнта до повноцінного життя.

Частыми нарушениями после инсульта является агнозия и апраксия.

• Апраксией называют состояние, когда больной не может координировать свои движения и выполнять простые упражнения. Например, застегнуть пуговицу, удержать в руке стакан или ложку, нарисовать простые фигуры. Чаще всего такое поражение возникает при инсульте с поражением левого полушария. Страдает при этом правая сторона тела.
• Агнозия - нарушение восприятия предметов и собственного тела. То есть больной не чувствует паралич собственного тела, считая работу нижних / верхних конечностей абсолютно нормальной. Некоторые пациенты не могут на ощупь определить форму предмета и материал, из которого он изготовлен.
• Патологию речи у взрослых называют афазией. Такие нарушения могут иметь самые разнообразные проявления - например, в некоторых случаях афазия при инсульте характеризуется непониманием пациента сказанного ему. А иногда, наоборот, больной сам не может произнести простые слова или вспомнить названия каких-то предметов. Если отмечается афазия - нет сил произнести определенные слова - это врачи будут говорить о поражении сенсорного центра речи. Как правило, при этом диагностируются и апраксия, и агнозия.

Различные виды нарушений речи предусматривают проведение длительной реабилитации больного, причем самыми домашними занятиями в таком случае не обойтись. Понадобится квалифицированная помощь.

Комплекс вправ для відновлення рухових функцій передбачає проведення фізкультури, відвідування кабінету масажиста, курс фізіотерапевтичних процедур. Наприклад, ефективною процедурою є електростимуляція нервово-м'язових волокон. Єдиною умовою при проведенні фізкультури буде постійний контроль за пульсом та артеріальним тиском. Після кожної вправи хворий повинен відпочивати.

У перші дні після інсульту вправи виконуються в положенні лежачи, і лише після часткової стабілізації стану хворого вчать сідати, робити нахили, вставати з ліжка. Природно, що на це потрібен час – чекати швидких результатів не варто.

Переходити до легкої ходьби можна лише після дозволу лікаря. Зазвичай ходьба показана навіть якщо в пацієнта є парез нижньої кінцівки.

Окремо варто обговорити реабілітацію хворих зі спастичними порушеннями, які характеризуються сильною напругою м'язового апарату. З ними проводяться окремі заняття. Зазначимо, що таким хворим не можна самостійно розробляти китиці руки за допомогою м'яча або гумового кільця.

Важкі порушення мови після інсульту виправляються регулярними заняттями з логопедом-дефектологом. У цей момент важлива підтримка близьких – вони повинні постійно розмовляти з хворим, щоб він поступово заглиблювався у суть розмови і вчився повторювати звуки та слова. Заняття у відділенні нейрореабілітації не повинні бути єдиними в рамках відновлення після інсульту. Виконання призначених вправ і занять потрібно забезпечити в домашніх умовах.

Автор статті: Монастирський Володимир Олегович

Дата публікації: 14.05.2020