Причини, різновиди, ознаки, лікування гіпоплазій

Гіпоплазією називається недорозвинення якогось органу чи тканини. Це спільна та головна риса патології, це може бути гіпоплазія нирок, головного мозку чи гіпоплазія сегмента правої чи лівої хребцевої артерії.

У людини найчастіше зустрічається недорозвинення окремих органів. Наприклад, може бути вражений головний мозок, але не вся центральна нервова система, чи одна легеня без втягування другої та верхніх дихальних шляхів.

Ця патологія виникає через збій під час внутрішньоутробного розвитку. Безпосередні причини розвитку гіпоплазій, які найчастіше зустрічаються:

• збій при первинній закладці зародкових клітин;
• неправильне внутрішньоутробне розташування плоду;
• невелика кількість навколоплідних вод;
• шкідливі звички майбутньої матері – паління, прийом алкоголю та наркотиків (найчастіше вони викликають гіпоплазію головного мозку);
• інфекційні захворювання жінки під час вагітності;
• травми живота вагітної;
• дія фізичних чинників – підвищеної температури, опромінення;
• дія токсичних сполук та шкідливих продуктів обміну речовин.

Гіпоплазії не завжди виявляють вчасно. Успішність діагностування залежить від ступеня недорозвиненості й від того, який орган вражений. Так, для виявлення ознак гіпоплазії емалі зубів у дитини найчастіше достатньо огляду досвідченого фахівця. А для діагностування недорозвинення нирок потрібні додаткові інструментальні методи обстеження.

Недорозвинення всього організму називається нанізмом.

Внутрішньоутробне недорозвинення структур центральної нервової системи – одна з найважчих вад, яка після народження дитини впливає на функціонування всього організму.

Про недорозвинення структур ЦНС можна здогадатись по симптоматиці, яка виявляється практично з моменту народження. Так, при гіпоплазії мозочка, який відповідає за координацію рухів, у дитини спостерігається дискоординація та погіршення м’язового тонусу. А коли вона починає ходити, виявляється порушення рівноваги. Гіпоплазія мозолистого тіла, яке відповідає за координовану роботу обох півкуль, може спричинити найрізноманітніші наслідки. Насамперед:

• м’язові спазми;
• судоми;
• порушення чутливості шкіри та регуляції температури тіла;
• погіршення слухової та зорової пам’яті.

Гіпоплазія головного мозку (чи мікроцефалія) – це пропорційне недорозвинення всіх його структур. У ранньому дитячому віці таке порушення проявляється затримкою росту та розвитку, у більш пізньому – серйозними порушеннями інтелекту.

В основному проявляється зі сторони судин. Може виникнути на будь-якому з відрізків серцево-судинної системи. Недорозвинення дрібніших судин компенсується за рахунок того, що їх багато. Гіпоплазія великих судин небезпечніша через серйозніші наслідки: недорозвинення судини провокує ранні порушення з боку органу, який вона забезпечує кров’ю.

Гіпоплазія серця зустрічається не так часто і зазвичай проявляється недорозвиненням одного з передсердь чи шлуночків.

Гіпоплазія будь-якого з органів ендокринної системи, як і гіпоплазія структур ЦНС, має системне значення, оскільки від гормонів, які вона виробляє, залежить багато функцій організму. Так, недорозвинення наднирників провокує збій у виробленні тиреоїдних гормонів, без участі яких неможливі нормальні обмін речовин та стан імунітету. Гіпоплазія щитоподібної залози у жінок та чоловіків загрожує порушенням метаболізму. А недорозвинення підшлункової залози, яка виробляє інсулін, може спричинити виникнення цукрового діабету.

Найчастіше зустрічається у вигляді недорозвинення розгалужень часткових (тих, які йдуть вслід за головними) бронхів та легеневої паренхіми – легені чи його частки. Один з найважливіших різновидів недорозвинення структур верхніх дихальних шляхів – гіпоплазія носової кістки у плоду. Її виявлення на стадії внутрішньоутробного розвитку має важливе значення для діагностики деяких хромосомних відхилень – насамперед синдрому Дауна.

В основному проявляється гіпоплазією шлунка (шлунок при цьому має зменшені розміри, трубчасту форму, його відділи не диференційовані) та недорозвиненням підшлункової залози (буває частковим, із зменшенням розмірів органа і збереженням його структурності, та повним, коли підшлункова залоза виглядає, ніби в зародку).

При недорозвиненні різних відділів травної системи страждає харчування і як наслідок – ріст і розвиток організму в цілому.

Недорозвинення сечостатевої системи виявляється у вигляді:

• гіпоплазії нирки (можливий варіант недорозвинення однієї нирки та відсутності іншої);
• недорозвинення яєчок у чоловіків та матки у жінок, що призводить до порушень репродуктивної функції.

Під час внутрішньоутробного розвитку можлива комбінація обох порушень – з боку сечовивідних шляхів та репродуктивної системи.

У чоловіків гіпоплазія яєчок здатна супроводжуватись зменшенням пеніса та калитки. А в жінок при гіпоплазії матки яєчники, маткові труби та зовнішні статеві органи (клітор, статеві губи) таких змін можуть і не зазнати.

Від ступеня гіпоплазії ендометрія матки залежить дітородна функція жінки – при недорозвиненому внутрішньому шарі матки запліднена яйцеклітина не може прикріпитись до внутрішньої поверхні цього органу.

Патогномонічного лікування (спрямованого проти чинників-провокаторів і на вповільнення розвитку хвороби) немає – медицина робить перші кроки у вилікуванні захворювань плоду під час внутрішьоутробного розвитку. Необхідно дотримуватись превентивних заходів (зокрема під час вагітності), які допоможуть попередити збій у закладці органів та систем, що веде до порушення формування тканин.

У лікуванні гіпоплазій після народження дитини та в дорослому віці практикується замісна терапія. Так, при гіпоплазії щитоподібної залози, супроводжуваної гіпофункцією, хворому вводять гормони залози.

Детальніше про тактику та методи лікування гіпоплазій можна прочитати на сайті нашої клініки.