Причини та ознаки артеріальної гіпертонії, лікування, профілактика

Артеріальною гіпертонією (чи гіпертензією) називають стійке підвищення артеріального тиску (АТ).

Зараз це дуже поширена патологія, яка суттєво погіршує якість життя людей.

Не вигадано універсальних ліків від підвищеного тиску – він здатний підвищуватись через велику кількість різних шкідливих чинників.

Розрізняють два види артеріальної гіпертензії:

• есенціальна – з’являється без видимих причин. Виявляється в 90-95% всіх клінічних випадків підвищеного тиску;
• вторинна – розвивається як ускладнення різноманітних нозологій.

Вторинні гіпертензії, які зустрічаються найчастіше:

• нефрогенні – формуються при ураженні нирок;
• ендокринні – стаються через гормональні зсуви;
• гемодинамічні – з’являються при погіршенні току крові. Це одні з найчастіших причин гіпертонії у людей похилого віку;
• неврологічні – пов’язані з стресами;
• ятрогенні – через прийом певних медпрепаратів;
• гіпертензії у вагітних.

Розрізняють певні градації артеріального тиску:

• оптимальний – при цьому САТ (систолічний артеріальний тиск) складає менше 120 мм рт. ст., ДАТ (діастолічний артеріальний тиск) – менше 80 мм рт. ст.;
• нормальний – САТ – 120-129, ДАТ – 80-84 мм рт. ст.;
• високонормальний – САТ – 130-139, ДАТ – 85-89 мм рт. ст.;
• 1 рівень артеріальної гіпертензії (АГ) – САТ – 140-159, ДАТ – 90-99 мм рт. ст.;
• 2 рівень АГ – САТ – 160-179, ДАТ – 100-109 мм рт. ст.;
• 3 рівень АГ – САТ – 180 і вище, ДАТ – 110 мм рт. ст. і вище.

Небезпечною є гіпертонічна криза – підвищення артеріального тиску, яке провокує різке погіршення стану організму.

Найчастіше артеріальна гіпертензія формується при бурхливій психоемоційній реакції через масу негативних чинників (гіпертонічна хвороба не помічена у людей, які відчувають регулярні сильні позитивні емоції). Ніякі засоби для лікування гіпертонії не допоможуть, якщо не налагодити психоемоційний стан.

Чинники ризику підвищення артеріального тиску:

• зрілий вік;
• жіноча стать;
• «лінивий» спосіб життя;
• зловживання кухонною сіллю;
• вживання алкоголю;
• паління;
• цукровий діабет;
• ожиріння;
• атеросклероз;
• несприятлива спадковість;
• тривала (місяцями та роками) відсутність відпочинку;
• множинні стреси.

Підвищення артеріального тиску – «технічна» складова патології, яка описується, але при цьому також можуть виникнути і суб’єктивні неприємні відчуття – ознаки артеріальної гіпертонії.

Ознаки первинної гіпертензії:

• головні болі;
• болі в ділянці серця;
• загальна слабкість;
• погіршення сну.

Ознаки вторинної гіпертензії:

• відчутні болі в попереку;
• порушення сечовипускання – зокрема, форсоване нічне утворення сечі, яке «жене» хворого у туалет;
• набряковість масивів м’яких тканин (тому при ній призначають такі препарати від гіпертонії, як діуретики).

Для розвитку гіпертонічної кризи характерні:

• почервоніння шкіри обличчя і грудної клітки;
• миготіння дрібних «мушок» перед очима;
• неприємні шум та дзвін у вухах;
• головні болі, часто нестерпні;
• задишка;
• болі в грудях;
• відчуття страху та «нависання» тривоги;
• запаморочення голови.

При виникненні таких клінічних ознак хворий повинен без зволікання звернутись до лікаря – той оцінить ступені ризику при гіпертонії і призначить терапію. Про ризики при артеріальній гіпертензії – більше на сторінках сайту.

Діагноз артеріальної гіпертензії ставлять за даними вимірювання артеріального тиску тонометром Також у діагностиці допоможуть вивчення історії патології і залучення додаткових методів дослідження.

В анамнезі виявляють чинники-провокатори артеріальної гіпертензії.

Із даних фізикального обстеження інформативним є дані огляду під час гіпертонічної криз. При цьому виявляються почервоніння шкіри, погіршення загального стану хворого.

Інструментальні методи, які залучають у діагностиці патології, що описується:

• артеріографія – рентген-метод вивчення стану судин;
• допплерографія – дослідження току крові з допомогою ультразвуку;
• електрокардіографія – важлива для аналізу роботи серця, патологія якого може підштовхнути до виникнення патології артеріальних судин. ЕКГ допоможе визначитись, як лікувати серцеву гіпертонію;
• ультразвукове дослідження щитоподібної залози та нирок – вкаже на їхні патології – провокатори формування артеріальної гіпертензії.

Лабораторні методи, які залучають у діагностиці артеріальної гіпертензії:

• біохімічний аналіз крові – важливим є визначення рівня холестерину, ліпопротеїнів, а також креатиніну і сечовини;
• аналіз крові на цукор – дозволяє виявити порушення вуглеводного обміну, яке погіршує прояви артеріальної гіпертензії;
• аналіз крові на гормони щитоподібної залози – дозволить виявити порушення зі сторони залози, які провокують підвищення АТ.

Лікування артеріальної гіпертензії цілком залежить від того, яка нозологія її спричинила. Протоколи лікування артеріальної гіпертензії включають медикаментозні та немедикаментозні методи.

Немедикаментозні методи лікування:

• уникання всіляких стресів;
• нормалізація умов праці та життя;
• відмова від кухонної солі, жирів, легкозасвоюваних вуглеводів;
• відмова від будь-яких шкідливих звичок;
• фізична активність. Слід пам’ятати, що вправи при розвиткові гіпертонії мають бути помірними.

У лікуванні артеріальної гіпертензії залучають цілий ряд медпрепаратів. Найчастіше це:

• гангліоблокатори;
• альфа- і бета-адреноблокатори;
• блокатори кальцієвих каналів;
• діуретики (більш відомі як сечогінні);
• інгібітори АПФ;
• нейролептики.

Будь-які призначення повинен робити досвідчений лікар з глибокими знаннями – зокрема і немедикаментозні (наприклад, комплекс гімнастики для шиї при гіпертонії).

Профілактика артеріальної гіпертензії – прості і доступні заходи:

• нормалізація умов праці;
• своєчасний відпочинок;
• уникання стресів;
• боротьба з нозологіями, які ведуть до підвищення АТ;
• правильне харчування;
• відмова від всіх шкідливих звичок.

Дієта для профілактики гіпертонії має велике значення. Харчування апріорі має бути повноцінним та збалансованим. Важливою є відмова від вживання кухонної солі.