Причини, симптоми і лікування раку щитовидної залози у жінок і чоловіків

Рак щитовидної залози – це злоякісне пухлинне новоутворення, що розвивається з перероджених клітин цього органу ендокринної системи. Трапляється порівняно рідко. За даними медичної статистики, патологія становить приблизно 1% у структурі онкологічних захворювань. Пухлина значно частіше (у 2-3 рази) діагностується у представниць прекрасної статі. Лікування раку щитовидної залози у жінок і чоловіків – переважно хірургічне. Променева терапія малоефективна.

Злоякісне новоутворення може розвиватися в будь-якому віці (у т.ч. дитячому і підлітковому), але найчастіше діагностується в осіб 40-65 років. Як правило, чим молодший пацієнт, тим більшою агресивністю відрізняється пухлина. На нашому сайті ви дізнаєтеся, які бувають симптоми раку щитовидної залози на різних стадіях.

До раку щитовидної залози більшою мірою схильні люди європеоїдної раси, особливо ті, що проживають у регіонах, де в питній воді і продуктах харчування недостатньо йоду.

Важливо: Рівень захворюваності в нашій країні та сусідніх державах зріс після аварії на ЧАЕС в 1986 році.

Точні причини розвитку пухлини остаточно не з'ясовані.

Фактори, що сприяють її розвитку:

• вплив іонізуючого випромінювання (при випадковому опроміненні або в ході радіотерапії);
• спадкові (генетично обумовлені) фактори;
• вік (старше 40 років);
• шкідливі звички;
• часті стреси;
• доброякісні пухлини щитовидки;
• деякі хронічні патології (пухлини молочних залоз, ендокринна неоплазія та ін.);
• шкідливе робоче середовище.

Відповідно до прийнятої зараз класифікації, розрізняють такі види раку щитовидної залози:

• папілярний;
• медулярний;
• фолікулярний;
• апластичний.

Ознаки папілярного раку щитовидної залози (найчастіше зустрічається) – це повільне неагресивне зростання. Ця пухлина рідко метастазує і дуже добре піддається терапії. При папілярній формі прогноз для пацієнта найбільш сприятливий; цілком можливе повне одужання.

Фолікулярний рак щитовидної залози в більшості випадків виявляється у літніх жінок. У 70% випадків з'являються вторинні осередки у віддалених органах або лімфатичних вузлах. Прогноз сприятливий у пацієнтів, які не досягли 50-річного віку, оскільки навіть з метастазами нерідко вдається впоратися з допомогою введення в організм радіоактивного йоду.

Медулярний рак щитовидної залози зустрічається рідко (приблизно в 5% випадків), але відрізняється більшою агресивністю і обов'язково вимагає оперативного втручання. В осіб похилого віку прогноз зазвичай несприятливий.

Найбільш злоякісною формою пухлини є апластична карцинома.

У більшості випадків пухлина розвивається повільно. На ранніх стадіях перебіг безсимптомний. Пацієнти зазвичай звертаються до лікаря, випадково виявивши вузлик.

Розрізняють 4 стадії раку щитовидної залози.

На першій стадії відзначається ущільнення не більше 2 см в діаметрі (найчастіше воно має щільноеластичну консистенцію і абсолютно безболісне при пальпації).

На другій – розміри пухлини досягають 4 см, а її консистенція стає помітно щільнішою. Хворий може відчувати незначний дискомфорт. До ранніх ознак онкології належить збільшення шийних лімфовузлів. При другій стадії іноді вже визначаються метастази в прилеглих тканинах.

Важливо: Прогноз раку щитовидної залози при виявленні захворювання на 1-2 стадіях зазвичай хороший; майже в 95% випадків можливе повне одужання.

Для третьої стадії характерне подальше збільшення ущільнення. Відзначаються виражені симптоми, пов'язані зі стисненням розташованих поруч анатомічних утворень. Як правило, проявляється дисфагія (утруднене ковтання), а на тлі фізичного навантаження з'являється задишка (не виключені навіть напади задухи). Регіонарні лімфатичні вузли значно збільшені в розмірах. Якщо процес зачіпає поворотний нерв, це негативно впливає на рухливість голосових складок – з'являється хрипота або осиплість при проголошенні звуків.

На четвертій стадії з'являються вторинні вогнища. При раку щитовидної залози метастази розносяться з током крові і лімфи. Загальний стан пацієнта різко погіршується. Конкретні клінічні прояви залежать від того, які органи і системи переважно вражені метастазами. Якщо вони присутні в органах дихання – з'являється кашель з кров'ю в мокротинні. Вогнища в кістках стають причиною частих переломів. Ураження головного мозку супроводжується сильними головними болями. У хворого різко знижується або зникає апетит, підвищується температура і різко знижується маса тіла.

Для діагностики патології застосовуються ларингоскопія, ультразвукове сканування і біопсія вузла з подальшим цитологічним і гістологічним дослідженням отриманого зразка тканини.

Велике значення має аналіз крові на особливі білкові сполуки – онкомаркери, і рівень гормонів залози.

Якщо дослідження однозначно підтвердили злоякісний характер новоутворення, це є показанням до хірургічного втручання. При невеликих новоутвореннях зазвичай вдаються до гемітиреоїдектомії – висічення половини залози разом з перешийком в межах здорових тканин.

Операція по видаленню щитовидної залози повністю є гарантією того, що навіть найдрібніші вузлики не збереглися і рецидивів не буде.

Після хірургічного втручання показана радіонуклідна терапія ізотопом йод-131. Завдяки їй гарантовано знищуються клітини, що переродилися.

Однозначної відповіді на питання «скільки живуть після раку щитовидної залози» не дасть навіть досвідчений онколог, оскільки злоякісні утворення певною мірою непередбачувані. При своєчасній діагностиці і комплексній терапії від захворювання можна позбутися остаточно. При метастазуванні прогноз гірший, але багато що залежить не тільки від стадії, а й від типу раку.

Переважна більшість пацієнтів добре переносять операцію і здатні згодом вести нормальний спосіб життя. Після успішного лікування жінки репродуктивного віку можуть зачати і народити абсолютно здорову дитину.