Причини, симптоми, лікування та профілактика артрозу. Курортне лікування

Щодня людина рухається й розуміє, яке це благо, лише при розвитку серйозних захворювань опорно-рухового апарату. Однією з таких патологій є артроз. Чому виникає ця хвороба, чи допоможуть ін’єкції при артрозі плечового суглоба, якими є наслідки артрозу колінного суглоба – ці та інші питання часто ставлять пацієнти на прийомі в лікарів.

Артрозом називають дистрофічні зміни в тому чи іншому суглобі, при яких відбувається руйнування хрящової тканини всередині самого суглоба. Це дуже складний процес із нюансами терапії – її повинен призначати лише лікар (навіть, здавалося, банальні наколінники при артрозі колінного суглоба).

Захворювання розвивається повільно, але впевнено. При цьому спостерігаються наступні зміни:

• порушення з боку суглобового хряща;
• перебудова суглобових кінців кісток;
• дегенеративні зміни в тканинах, які розташовані поряд із суглобом.

Артрит та артроз – у чому різниця? При артриті спостерігається запальне ураження, тканини суглоба не руйнуються (якщо мова не йде про запущену патологію). При артрозі ж запалення відсутнє (воно може приєднатися, але це вже вторинне порушення з боку суглоба), а тканини хряща потерпають від процесів руйнування.

Який лікар лікує артроз кісток, стоп та аналогічні враження інших локалізацій? Це ортопед, травматолог-ортопед та ревматолог.

Основна причина розвитку артрозу – це зниження у хрящі кількості протеогліканів. Воно спостерігається через ряд чинників, про які необхідно знати, аби їх ліквідувати. Інакше лікарські препарати від артрозу стопи, кистей, колін просто не допоможуть. Цими причинами є:

• неадекватне навантаження на суглоби – найпоширеніший провокувальний чинник;
• порушення обміну речовин;
• гормональні збої;
• погіршення кровотоку суглоба;
• обтяжена спадковість;
• похилий вік;
• перенесені раніше травми;
• деякі захворювання – зокрема, ревматоїдний артрит та псоріаз.

Займаючись лікуванням та профілактикою артрозу, також слід пам’ятати, що його розвитку сприяють:

• інтоксикація;
• порушення з боку згортальної системи крові;
• погане харчування;
• часті переохолодження;
• хвороби аутоімунного характеру та деякі інші чинники.

Найперший прояв артрозу це больовий синдром. Болі при артрозі унковертебральних з’єднань шийного відділу хребта так само неприємні, як і при аналогічному ураженні колінних, ліктьових та інших суглобів.

Додатково виникають такі симптоми, як:

• зниження активної та пасивної рухливості суглоба;
• неприємний хруст;
• відчуття напруження м’язів у ділянці суглобів;
• набряклість м’яких тканин;
• при подальшому прогресуванні захворювання – деформація суглоба.

Симптоми артрозу колінного суглоба, суглобів кистей, стоп, міжхребцевих з’єднань будуть такі самі. При цьому слід врахувати, що різні суглоби піддаються різному навантаженню. Так, дистрофічний процес може однаковою мірою охоплювати в пацієнта, наприклад, суглоби кистей і стоп. Але при цьому хворому буде здаватися, що у нього ноги болять більше, аніж руки, оскільки він на той момент може залежно від обставин більше пересуватися, аніж виконувати якусь мануальну (ручну) роботу.

Інтенсивність ознак залежить від ступеня розвитку захворювання. Як приклад, розглянемо ступені артрозу кульшового суглоба:

• легкий ступінь – больові відчуття з’являються після інтенсивних фізичних навантажень, після відпочинку минають самостійно. Інші симптоми не виявляються;
• середній ступінь – больовий синдром інтенсивніший, може виникати при незначних фізичних навантаженнях. Під час тривалої ходьби хворий починає шкутильгати, м’язи стегна втрачають свою силу;
• важкий ступінь – болі виникають у стані спокою і навіть уночі, пацієнт ходить з утрудненням, при цьому не може обійтися без ціпка. Рухи в суглобах різко обмежені, у м’язах починаються атрофічні процеси.

Від того, який ступінь захворювання спостерігається, залежить тактика лікування – лікувальна гімнастика та масаж при артрозі ліктьового суглоба при його важкому ступені не допоможуть, потрібна медикаментозна допомога.

Найпопулярнішим методом у діагностиці артрозів є рентгенографія враженого суглоба. Завдяки їй визначають ступінь прогресування захворювання:

• 1 стадія (сумнівний артроз) – щілина суглоба дещо звужена, остеофіти (кісткові вирости) відсутні;
• 2 стадія (м’який артроз) – спостерігається несуттєве звуження суглобової щілини, остеофіти наявні;
• 3 стадія (помірний артроз) – звуження суглобової щілини виражене, визначаються множинні остеофіти, спостерігаються ознаки деформації суглоба;
• 4 стадія (важкий артроз) – щілина суглоба фактично відсутня, спостерігається велика кількість остеофітів та виражена деформація суглоба.

Діагностика артрозів у клініці також полягає у використанні таких методів, як:

• комп’ютерна томографія суглоба – для оцінки кісткових структур;
• магнітно-резонансна томографія – з метою вивчення м’яких тканин;
• ревмопроби – якщо виникла потреба провести диференційну діагностику описаного захворювання з ревматоїдним враженням суглоба.

В основі лікування артрозу лежать наступні призначення:

• позбавлення хворих суглобів надмірних навантажень;
• заняття лікувальною фізкультурою – комплекс вправ ЛФК при артрозі колінного суглоба може відрізнятись від вправ при враженні ліктьового чи кульшового суглоба, тому всі призначення повинні надаватися фахівцем;
• правильне харчування з метою підтримування нормальної ваги та розвантаження хворих суглобів;
• курс фізіотерапії – особливо добре себе зарекомендували магнітотерапія, ударно-хвильова, лазерна терапія та багато інших;
• санаторно-курортне лікування;
• внутрішньосуглобова оксигенотерапія – насичення суглоба киснем;
• протизапальні препарати;
• хондропротектори – медикаментозні засоби, які захищають хрящ.

Одими з головних методів терапії артрозів у санаторіях є грязелікування та бальнеотерапія.

На нашому сайті ви зможете отримати більше інформації про це захворювання. Також чекаємо на вас у нашій клініці. Досвідчені фахівці дадуть відповіді на всі ваші запитання – про причини та ознаки деформуювального артрозу гомілкоступневого суглоба, ускладнення артрозу ліктьового суглоба, сучасні методи лікування при враженні міжхребцевих з’єднань і так далі.