Програма навчання дітей з легкою розумовою відсталістю розвитку

Розумова відсталість (олігофренія, недоумкуватість) – загальний розлад психіки, який характеризується значним зниженням інтелектуальної діяльності, адаптивних навичок та недорозвиненням емоційно-вольової сфери. Стан визначається оцінкою IQ менше 70, а також проблемами поведінки, які впливають на повсякденне життя. Корекційні програми для дітей з розумовою відсталістю складають із урахуванням ступеня олігофренії. Розроблено окремі матеріали, призначені для навчання дітей із легким, помірним та глибоким ступенем розумової відсталості.

Розумова відсталість діагностується у 2-3% населення, з яких у 75-90% відзначається помірна олігофренія. Ідіопатичні випадки, які виникають через невстановлену причину, складають 30-50%, 25% викликані генетичним розладом, близько 5% – спадкові.

Характеристики розумової відсталості дитини – стійке порушення пізнавальної діяльності внаслідок органічного ураження головного мозку. Розумово відсталих дітей прийнято розділяти на олігофренів і не олігофренів. В останніх відсталість виникає в більш пізній період життя і є наслідком органічних захворювань або травм мозку (менінгоенцефаліт, струси, забиття тощо).

Розрізняють наступні ступені олігофренії:

• легка (дебільність) – IQ дитини 50-60. Помітних відхилень у поведінці таких дітей не спостерігається. Навчання затруднене через знижену здатність до концентрації та розсіяної уваги;
• помірна (нерізко виражена імбецильність) – IQ дитини 35-49. Таких дітей можна навчити обслуговувати себе самостійно, писати, читати, рахувати, але за ними потрібен постійний догляд і контроль. У імбецилів нерозвинуте мислення, знижена увага, неповноцінне мовлення та порушена моторика;
• важка (виражена імбецильність) – IQ дитини 20-34. У таких дітей слабко розвинене мовлення, вони здатні навчитися лише простим прийомам самообслуговування;
• глибока (ідіотія) – IQ дитини нижче 20. Стан характеризується майже повною відсутністю мислення і мовлення. Дитина в більшості випадків не може самостійно пересуватися.

Оцінка виду і ступеня розумової відсталості дитини може бути ускладнена через наявність супутніх патологій, наприклад, глухонімоти, сліпоти. У таких випадках ставлять діагноз «інші форми розумової відсталості».

Виділяють такі основні види розумової відсталості:

• спадкові форми;
• розумова відсталість при хромосомних захворюваннях;
• змішані за етіологією;
• обумовлені екзогенними факторами.

У розумово відсталих дітей спостерігається недорозвинення пізнавальних інтересів, виражене в тому, що вони менше ніж звичайні діти відчувають потребу в пізнанні. Визначення варіанту адаптованої загальноосвітньої програми (АЗОП) для дітей з розумовою відсталістю проводять з урахуванням рекомендацій психолого-медико-педагогічної комісії.

Диференційований підхід до побудови АЗОП для учнів із легкою розумовою відсталістю передбачає врахування їхніх різних можливостей освоєння освітньої програми. Таке ставлення дозволяє реалізувати індивідуальний потенціал розвитку дитини. При навчанні дітей із легкою розумовою відсталістю розвитку слід брати до уваги, що учні можуть плутати графічно подібні цифри і літери та схожі за звучанням слова. Педагогам варто враховувати труднощі в розподілі уваги, уповільнене перемикання, неможливість зосередитися на якомусь одному виді діяльності дітей із діагнозом «олігофренія».

Заняття в школах для учнів з розумовою відсталістю проводять за адаптованими освітніми програмами з урахуванням їхніх психофізичних можливостей. Найменування предметів і кількість годин, які відводяться на їхнє вивчення, визначається навчальним планом відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України.

Стандарт регулює відносини у сфері утворення груп учнів із легкою, помірною, важкою та глибокою розумовою відсталістю, а також важкими і множинними порушеннями розвитку. Детальніше з документом можна ознайомитися на нашому сайті.

ФДОС для дітей з розумовою відсталістю легкого ступеня передбачає виділення пропедевтичного періоду, який забезпечує наступність дошкільного і шкільного етапів, оволодіння різними видами й засобами комунікації, навчання за програмами професійної підготовки кваліфікованих робітників і службовців. В освітньому стандарті акцентовано увагу на психологічному супроводі, який покращує взаємодію учня з педагогами та іншими учнями.

Навчальний план для дітей з помірною розумовою відсталістю передбачає індивідуалізацію навчання та формування навичок самообслуговування. Таким дітям необхідне покрокове навчання і постійний догляд. Дітям з важкою розумовою відсталістю потрібна допомога у формуванні комунікативних функцій. Важка олігофренія визначає необхідність занять із розвитку мовлення, рухових функцій, великої та дрібної моторики.

СІПР для дітей з глибокою розумовою відсталістю передбачає навчання в домашніх умовах або ж в умовах спеціалізованих медичних установ. Програма визначає комплексний супровід дітей із множинними порушеннями розвитку, який включає їхнє навчання і співпрацю з батьками, які виховують дитину з важкою інвалідністю.