Пухирчатка – симптоми, причини виникнення та лікування, ризики

Пухирчатка, лікування якої проходить важко та тривало, належить до дерматологічних захворювань. Відзначається стрімким прогресуванням та важким перебігом, вражає і дорослих, і дітей.

Етіологію пухирчатки у дорослих та дітей тривалий час не могли визначити, але останні дослідження продемонстрували, що це захворювання має автоімунне походження. Також визначено, що для розвитку патології має значення інфікування шкірних покривів золотистим стафілококом.

Характерні симптоми пухирчатки – висипання дрібних пухирців із серозним вмістом. Їхня локалізація залежить від того, яка форма захворювання розвивається:

• звичайна – з’являються висипання на слизовій оболонці, які супроводжуються неприємним запахом;
• листова – на шкірних покривах формуються пухирці, одночасно утворюються кірочки;
• неакантолітична – висипання розміщуються на слизовій та губах. Така форма патології частіше діагностується у похилому віці.

При пухирчатці у дітей та дорослих також спостерігаються:

• сильна слабкість;
• підвищена сонливість;
• погіршення чи повна втрата апетиту;
• схуднення навіть на тлі вживання калорійної їжі.

Для виявлення пухирчатки у новонароджених, старших дітей та дорослих проводяться такі методи обстеження:

• огляд хворого та оцінка висипання;
• проба Нікольського – за її допомогою проводять диференційну діагностику з іншими шкірними хворобами;
• гістологічне та цитологічне дослідження.

Симптоми пемфігуса (друга назва захворювання) нерідко схожі на інші патології, що вимагають іншої терапії. Тому перед призначенням лікування потрібне скрупульозне вивчення симптоматики.

Пухирчатка – хвороба, при якій проводиться комплексне лікування. В його основі лежать:

• системна терапія;
• місцеве лікування;
• екстракорпоральні методи.

З лікарських препаратів призначають антибіотики, цитостатики та кортикостероїди. Вони обов’язково поєднуються з місцевим лікуванням – це:

• обробка мазями, виготовленими на основі кортикостероїдів;
• зрошення уражених ділянок тіла анестезуючими препаратами;
• обробка аніліновими барвниками.

Вірусна пухирчатка потребує призначення противірусних препаратів.

Лікування пухирчатки у дорослих також включає застосування екстракорпоральних методів – це:

• гемодіаліз;
• гемосорбція;
• плазмаферез.

Пемфігус у дітей та дорослих також можуть лікувати пролонгованими кортикостероїдами – це такі препарати, як Дипроспан, Депо-медрол, Метипред-депо. Застосування може викликати побічні ефекти, але до зміни схеми лікування належить поставитися з обережністю – можливі рецидиви захворювання з важчим перебігом. До найважчих побічних ефектів при прийомі кортикостероїдів належать:

• стероїдний діабет;
• порушення з боку шлунково-кишкового тракту;
• ожиріння навіть при низькокалорійній дієті;
• підвищення артеріального тиску;
• надмірна збудливість нервової системи;
• депресія;
• безсоння.

Детальніша інформація про пухирчатку в дітей та дорослих, методи її лікування і профілактику рецидивів є на сторінках нашого сайту.