Вакцина від кліщового енцефаліту для дітей: схема вакцинації

Кліщовий енцефаліт (КЕ) – вірусна інфекця, яка характеризується переважним ураженням центральної нервової системи. Відбувається зараження кліщовим енцефалітом через укус кліща. Переносниками вірусу є іксодові кліщі, які заражаються від носіїв – диких та свійських тварин. Існують три різні підтипи вірусу: європейський, сибірський та далекосхідний. Люди переважно заражаються навесні та влітку, тому медики також визначають захворювання як «весняно-літній енцефаліт».

Вірус присутній у слині зараженого кліща і потрапляє у кров людини при укусі. Оскільки слина паразита містить природні анестетичні речовини, момент укусу залишається непоміченим. Іноді зараження відбувається після вживання необробленого козячого молока.

Аналіз крові дозволяє з’ясувати, чи є у крові людини специфічні антитіла (IgG та IgM) до вірусу. Наявність чи відсутність антитіл розглядається в комплексі з клінічними проявами хвороби. Імуноаналіз дозволяє діагностувати хворобу на ранніх термінах.

Інкубаційний період кліщового енцефаліту коливається від 2 до 30 та більше діб. Його тривалість залежить від кількості збудників та їхньої активності. Симптоми кліщового енцефаліту в дорослої людини зазвичай проявляються через 1-2 тижні після укусу. Захворювання може проходити в різних клінічних формах – від безсимптомної до важких форм з паралічами.

Залежно від симптомів виділяють наступні форми енцефаліту:

• лихоманкову;
• менінгеальну;
• менінгоенцефалітичну;
• поліоенцефаломієлітичну;
• поліонцефалітичну;
• поліомієлітичну.

Для клінічної картини європейського типу кліщового енцефаліту характерні дві фази захворювання. Перша хвиля триває близько п’яти днів і супроводжується симптомами, які спостерігаються при грипі: лихоманкою, болем у м’язах, головним болем. Далі наступає ремісія, яка триває тиждень, і хвороба переходить у другу фазу, для якої характерним є ураження ЦНС (менінгіт, енцефаліт).

Ознаки кліщового енцефаліту:

• ригідність (підвищений тонус) м’язів шиї;
• головний біль;
• сонливість;
• погана координація;
• тремор (тремтіння) кінцівок.

Наслідки укусу кліща можуть бути дуже серйозними. Більшість пацієнтів повністю одужує, 6% залишаються інвалідами на все життя, 2% – вмирають.

На жаль, препаратів для етіотропної (специфічної) терапії кліщового енцефаліту не існує. Для лікування рекомендують застосування імуноглобуліну проти кліщового енцефаліту. Однак цей метод терапії є дискусійним, оскільки відсутня доказова база ефективності препарату в терапії хворих на кліщовий енцефаліт. Імуноглобулін іноді застосовують для профілактики: вводять перед можливим контактом з вірусом КЕ в ендемічному районі.

Вакцинація проти вірусу кліщового енцефаліту – це поки що єдиний надійний спосіб захисту від зараження. Інактивована вакцина не містить живих організмів. Зробити щеплення від кліщового енцефаліту бажано людям, які проживають у районі з високою ендемічністю за КЕ, а також туристам, які вирушають до таких регіонів. Ефективність щеплення – 95%.

Вакцинацію виконують за двома схемами:

• стандартною. Післе введення першої дози щеплення повторюють через 1-3 чи 1-7 місяців (залежить від вибраної вакцини);
• екстреною. Дві дози вводять з інтервалом в 14 днів. Імунітет виробляється через 21 день.

В обох випадках щеплення повторюють через 1 рік. Ревакцинацію проводять через 3 роки.

Вакцину від кліщового енцефаліту для дітей рекомендується вводити малюкам до 1 року лише у випадку реальної загрози інфікування. Вакцина «ФСМЕ-Імун Джуніор» дозволена для застосування дітям від 6 місяців до 16 років. Вакцинацію препаратом «Енцепур дитячий» проводять пацієнтам у віці від 1 до 11 років. Для дітей з 12-літнього віку застосовують вакцину, призначену для імунізації дорослих.

Надійним способом специфічної профілактики кліщового енцефаліту є проведення імунізації за допомогою вакцин, сертифікованих в Україні. Детальніше про вакцини проти кліщового енцефаліту читайте на нашому сайті.

Профілактика кліщового енцефаліту в людей полягає в обережності під час перебування на природі. Перед прогулянкою до лісу рекомендується використовувати репелент, який є ефективним проти кліщів. Слід правильно вибирати екіпірування. Стандартна «протикліщова форма» – брюки, високі черевики, головний убір, сорочка з довгим рукавом. Кожні 1.5-2 години необхідно перевіряти шкіру та одяг на наявність кліщів. Паразити зазвичай живуть у підліску та легко можуть потрапити на одяг, тому не варто ходити по траві, пробиратися через чагарники – краще використовувати широкі стежки. Кліщ може присмоктатися й до собаки, тому після прогулянки тварину ретельно оглядають. В ендемічних за кліщовим енцефалітом регіонах не можна споживати непастеризовані молочні продукти.

При виявленні кліща, який присмоктався, необхідно негайно його витягнути. Чим раніше паразит буде видалений, тим нижчий ризик інфікування. Витягують кліща, захопивши черевце пінцетом і викручуючи його проти годинникової стрілки. Процедуру проводять акуратно, аби не розчавити кліща. Потім ранку обробляють спиртом чи розчином діамантового зеленого.