Профілактика сказу

Головним елементом профілактики поширеності сказу серед тварин є їх вакцинація. Жодна вакцина не дає повного захисту в кожному окремому випадку, але забезпечує високий рівень колективного імунітету, знижуючи ризик передачі вірусу. Проте вакцинація понад 70% собак перериває передачу сказу серед них. А вони, як ви пам'ятаєте, головне джерело сказу для людини. Також проводиться вакцинація диких тварин, за допомогою їстівних приманок. Це так само зменшує циркуляцію вірусу сказу вже серед диких тварин.

Краща профілактика сказу для конкретної людини - уникати контактів з потенційно небезпечними тваринами!

• Найголовніша та проста профілактика сказу — це не допускати укусів тваринами, і зокрема собаками.
• Краще зграю бродячих собак обійти ніж ризикувати.
• Не варто безпосередньо контактувати з дикими тваринами, навіть такими милими як їжачки.
• Якщо раптом потрібно викинути кажана що випадково залетів, то не беріть його голими руками. Накиньте на нього якусь тканину і потім випустіть у вікно.

Правила поведінки з тваринами від Американської академії педіатрії

1. Ніколи не залишайте маленьку дитину наодинці з собакою, незалежно від того, чи це ваша собака, чи добре вам знайома вам собака, чи собака яка вам здається добре вихованою. Будь-яка собака може вкусити.

2. Не дратуйте тварину та не провокуйте її.

• Ставтеся до свого вихованця гуманно - щоб йому подобалося суспільство людей.
• Не прив'язуйте, наприклад, собаку на короткій мотузці або ланцюзі, оскільки жорстке обмеження може зробити тварину тривожною та агресивною.
• Часто укуси трапляються через грубі дій під час гри, тому що дитина не розуміє, коли тварина перезбуджується. Не дозволяйте дитині грати з собакою в агресивні ігри, такі як перетягування каната або боротьба — це може призвести до укусів.
• Не дозволяйте дитині дражнити вашого вихованця, смикаючи його за хвіст, забираючи іграшку або їжу.
• Переконайтесь, що дитина не турбує тварину, коли вона спить або їсть.

3. Ніколи не гладьте незнайому собаку або кішку.

• Попередьте дитину, щоб вона трималася якомога далі від дворів, де собаки здаються збудженими або не дружніми.
• Навчіть дитину старшого віку ознакам небезпечної собаки: напружена поза, приспущений хвіст, істеричний гавкіт, пильний погляд.
• Також будьте обережні, торкаючись цуценят або кошенят у полі зору їх матері.

4. Дізнайтеся, у кого з сусідів є домашні тварини та запропонуйте дитині познайомитися з тваринами під вашим контролем та контролем господаря.

5. Навчіть дитину правильно контактувати з собаками.

• Спитайте дозволу у власника собаки, перш ніж її гладити.
• Потрібно стояти на місці, поки собака обнюхує.
• Потім можна повільно простягнути руку, щоб обережно погладити тварину.
• Тримайтеся якомога далі від морди та хвоста.
• Уникайте зорового контакту з собакою, особливо на початку.

6. Ніколи не турбуйте собаку, яка спить, їсть або доглядає за цуценятами.

Собаки в таких ситуаціях більш агресивні, навіть до знайомої їм людині.

7. Рідко, але буває, що собака нападає на людину не спровоковано.

Навчіть дитину не наближати обличчя до тварини.

8. Навчіть дитину спокійно та повільно пересуватися поруч з собакою.

9. Якщо собака поводиться загрозливо - наприклад, гарчить та гавкає, — навчіть дитину як себе вести:

• Потрібно зберігати спокій.
• Уникати зорового контакту з собакою.
• Повільно відходьте, поки собака не втратить інтерес і не піде геть.

10. Якщо вас або вашу дитину собака збила з ніг, — зверніться у клубок та захистіть очі й обличчя руками.

11. Якщо на вас біжить собака або інша схожа тварина з дивною поведінкою.

• Стійте на місці, не слід бігти або їхати на велосипеді, штовхати тварину або робити загрозливі дії.
• Утримайтеся від прямого зорового контакту.
• Повільно відходьте уникаючи різких рухів, утримуючи тварину у полі зору.

12. Якщо вашу дитину стала переслідувати собака, під час їзди на велосипеді.

• Не слід намагатися швидко від'їхати від неї.
• Потрібно зупинити велосипед і встати з нього так, щоб велосипед виявився між дитиною та собакою як захист.
• Незабаром тварина може втратити інтерес до нерухомої «мішені».

13. Навчіть свою дитину уникати всіх диких тварин.

Дикі тварини можуть переносити дуже серйозні захворювання, які передаються людині. Уникайте контакту з гризунами та іншими дикими тваринами (єноти, скунси, лисиці), які можуть бути переносниками багатьох хвороб від хантавірусу до чуми, від токсоплазмозу до сказу. На щастя, більшість диких тварин активні тільки вночі та намагаються триматися якомога далі від людей. Дика тварина, що з’явилася у вашому, або сусідньому дворі, у світлий час доби, може бути хворою якимось інфекційним захворюванням, наприклад хворою на сказ. Не контактуйте з такими тваринами!

Сказ — це смертельно небезпечне захворювання, проте його можна попередити. Ключовими частинами профілактики є свідоме ставлення до контактів із тваринами, вакцинація домашніх улюбленців, а також дотримання простих правил поведінки з тваринами.

Якщо ви або ваші діти та близькі маєте високий ризик контакту з тваринами, які можуть потенційно бути заражені сказом, задумайтеся про профілактичну вакцинацію від сказу. Це важливий крок у запобіганні небезпеки зараження сказом.

Якщо у вас виникли сумніви після контакту з твариною, негайно промийте рану проточною водою з милом та зверніться до лікаря. Вчасна медична допомога може врятувати життя!

Будьте уважними, обачними й турбуйтеся про себе та своїх близьких. Адже ваше здоров’я — це ваша відповідальність!