Запалення слизової кишківника і шлунка називається гастроентеритом. Захворювання може бути викликане бактеріями, паразитами і вірусами.
Патологія може мати інфекційний характер або бути викликана несумісністю продуктів (аліментарний гастроентерит). Хвороба в педіатричній практиці займає друге місце після грипу та гострих респіраторно-вірусних інфекцій. Ротавірусний гастроентерит у дорослих протікає субклінічно.
Гастроентерит неуточненої етіології може бути викликаний порушенням харчування, вживання занадто гострої їжі, тривалим прийомом певних лікарських препаратів.
Найчастіше захворювання виникає у людей із зниженим імунітетом, хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту, а також на фоні переохолодження.
Гостра форма має три ступені тяжкості:
Хронічна форма хвороби ділиться на:
Захворювання має періоди ремісії і загострення. Симптоматика хронічної форми більш згладжена.
Інкубаційний період триває від кількох годин до трьох діб. Вираженість симптоматики залежить від причини захворювання.
При гострому гастроентериті особливу увагу слід звернути на зневоднення організму, яке в результаті нестримної блювоти і діареї наростає дуже швидко. Дегідратація проявляється сплутаністю свідомості, судомами, слабкістю, тахікардією, зниженням АТ. Шкіра стає сухою, тургор знижений. Спостерігається зменшення кількості сечі аж до анурії. Лікування гострого інфекційного гастроентериту передусім повинно бути спрямоване на відновлення водно-електролітного балансу організму та усунення причини.
У дитячому віці бактеріальний та вірусний гастроентерит протікає дуже важко. Особливу небезпеку захворювання становить для немовлят, адже за наявності зневоднення в організмі дитини відбуваються незворотні процеси.
Перші симптоми гострого гастроентериту виникають через кілька годин після зараження. Клініка залежить від віку дитини, стану імунітету та виду збудника.
У процесі розвитку захворювання початкові прояви посилюються підвищенням температури, зниженням артеріального тиску і брадикардією.
Використовуються антибіотики широкого спектру дії і протимікробні засоби. Доречне призначення протиблювотних, ентеросорбентів, спазмолітиків, ферментів.
Провідну роль у постановці діагнозу має огляд хворого і збір анамнезу. В якості додаткових досліджень лікар призначить загальний аналіз крові, калу, а також дослідження блювотних мас. Після отримання результатів фахівець розпише схему лікування і відповість на всі питання.
Діагноз аліментарний гастроентерит не вимагає додаткових обстежень і ставиться після огляду хворого і збору скарг.
При перших проявах захворювання необхідно обмежити споживання їжі і пити більше води. Заповнити втрату рідини допоможе регідрон, ораліт та розчин кухонної солі. Пити потрібно часто, невеликими порціями. Рекомендовані сорбенти, ферментні препарати, пробіотики, протиблювотні, жарознижувальні. Важливо дотримуватися дієти при неінфекційному гастроентериті.
Для профілактики гастроентериту дотримуйтеся правильного способу життя і правил особистої гігієни, уникайте брудних громадських місць і відмовтеся від шкідливих звичок. Профілактика вірусного гастроентериту проста, але дієва.
Автор статті: Буяновський Руслан Васильович
Дата публікації: 14.08.2020