Симптом зараження статевим сифілісом у чоловіків: твердий шанкр і висип

Найбільш серйозним захворюванням, яке передається статевим шляхом, вважається сифіліс. Особливо небезпечний і підступний сифіліс у жінок, які помічають хворобу лише на пізніх стадіях. Оскільки наслідки вродженого сифілісу у дітей можуть бути дуже важкими (якщо дитина не гине на останніх місяцях вагітності або відразу після народження, то у неї розвиваються ураження внутрішніх органів і шкіри), стаючи на облік, вагітні жінки обов'язково здають аналіз «на сифіліс».

Збудник захворювання – бліда трепонема. Зараження відбувається через травмовані ділянки шкіри та слизових оболонок, найчастіше під час статевих контактів. Через мікротравми збудник захворювання потрапляє до кровотоку. Через 3-4 тижні після контакту на місці проникнення з'являється невелика виразка – сифілома. Сифіліс у жінок небезпечний тим, що сифілома часто розташована в піхві або навіть на шийці матки. Вона безболісна, а тому довго залишається непоміченою. Без лікування хвороба прогресує. Про те, як передається побутовий сифіліс і який має інкубаційний період, про симптоми захворювання і стандартну схему лікування ми розповімо нижче.

Періоди перебігу сифілісу:

• інкубаційний: з моменту зараження до появи видимих ознак захворювання. Триває від двох тижнів до трьох місяців;
• первинний: з часу появи твердого шанкра на місці проникнення збудника. Перша ознака сифілісу на ранніх стадіях – шанкр. Він має вид ерозії або виразки кольору червоного м'яса. Діагностика твердого шанкра в роті та на губах іноді буває утруднена через його атипову форму. За тиждень збільшуються й ущільнюються довколишні лімфатичні вузли. Через 2-3 тижні збільшуються всі лімфатичні вузли, з’являється слабкість, головний біль;
• вторинний: на шкірі з'являється висип, який може зникати без лікування, а потім знову з'являтися. Види висипань: вузлові, бульбашкові, гнійничкові. Через 5-6 місяців можливе випадання волосся, ураження нервової системи. Докладніше про те, як проявляється первинний і вторинний сифіліс, читайте на нашому сайті;
• третинний: за відсутності лікування настає через 3,5-4 роки. Уражаються багато тканин і органів, спинний і головний мозок.

Першим симптомом зараження статевим сифілісом у чоловіків є поява твердого шанкра (одиничного або множинних). Виразка (ерозія) зазвичай локалізується в області геніталій (найчастіше на статевому члені).

Аналіз на сифіліс в обов'язковому порядку здають вагітні, донори, деякі категорії працівників (медичний персонал, кухарі), пацієнти перед плановою операцією. Позитивний результат тесту на сифіліс не завжди говорить про те, що у людини ЗПСШ. Аналізи можуть бути хибнопозитивними при гострих і хронічних захворюваннях, недавній вакцинації та деяких інших станах. Пояснюється це тим, що у крові пацієнта є імуноглобуліни, які схожі з антитрепонемними антитілами. Звідси і хибнопозитивний результат на сифіліс. У таких випадках для отримання достовірних результатів проводять повторний тест – визначення в біоматеріалі не антитіл, а самого збудника (трепонеми).

Однак визначити прихований сифіліс або пізні його форми прямими методами не можна, тому в клінічній практиці їх використовують виключно для підтвердження діагнозу. Як здати аналіз крові на прихований сифіліс? Для цієї мети користуються непрямими методами, наприклад, всім відомою RW (Реакція Вассермана). Однак зараз застосовують і більш сучасні методи: реакцію мікропреципітації (РМП) і РПР-тест (RPR).

При своєчасній діагностиці й початку лікування на першій стадії можливе одужання протягом 2-3 тижнів. Якщо хвороба запущена, то лікування може розтягнутися на два роки, тому важливо своєчасно діагностувати сифіліс. Особливо уважними до свого здоров'я мають бути жінки. Сифіліс у них часто протікає в прихованій формі, а характерні симптоми з'являються лише на пізніх стадіях.

Основні напрямки медикаментозної терапії:

• антибіотики групи пеніциліну;
• антигістамінні препарати;
• вітаміни;
• біостимулятори.

З моменту винаходу пеніциліну антибіотики цієї групи є препаратами вибору. До лікарських засобів високої активності відносяться Біцилін-1, Ретарпен, Екстенцилін. При непереносимості цього ряду антибіотиків призначають препарати резервної групи – тетрацикліни та макроліди. Вітаміни й біостимулятори призначають для підвищення захисних сил організму. Необхідно враховувати можливість розвитку вагінального кандидозу при застосуванні високих доз антибіотиків. Жінкам паралельно проводять протигрибкову терапію. Неспецифічне лікування (піротерапія, аутогемотерапія) показано при злоякісному і рецидивному перебігу хвороби. Лікування сифілісу в жінок при вагітності проводять препаратами групи пеніциліну, які відносно безпечні як для матері, так і для майбутньої дитини.

Самолікування при сифілісі заборонене, оскільки може призвести до розвитку стійких форм збудника. Своєчасне звернення до дерматовенеролога і правильно підібрана терапія дозволяють повністю перемогти хворобу.