Як діагностувати і лікувати опісторхоз у дорослих і дітей

У ранній стадії хвороби підвищується температура тіла, іноді до 39-40 ° С. Можуть спостерігатися висип, набряк, пронос. У всіх хворих відзначається гепатомегалія, при гарячці спостерігається біль в суглобах. Порушується функціональний стан печінки.

Гостра фаза хвороби триває від декількох днів до 2 міс.

У хронічній стадії опісторхозу клінічні симптоми можуть не проявлятися тривалий час. Основні скарги хворих: тяжкість в правому підребер'ї, ниючий, іноді сильний біль, який віддає в праву руку, під лопатку. Шкіра і видимі слизові оболонки бліді, субіктеричні. Печінка збільшена, болюча при пальпації.

Застійні явища на тлі дискінезії сприяють проникненню мікробної флори і розвитку холангіту, холециститу, абсцесу печінки, панкреатиту. При хронічному опісторхозу трапляються цироз печінки, рак печінки і підшлункової залози.

Виявити опісторхоз допомагають знання характерних симптомів захворювання та епідеміологічний анамнез. Остаточний діагноз ставиться після знаходження яєць опісторхоз в жовчі і калі, імунологічних методів (РНГА, імуноферментний аналіз).

У гострій стадії опісторхозу проводять переважно десенсибілізуючу терапію протягом 2-3 міс у зв'язку з тим, що молоді опісторхи мало чутливі до специфічного лікування.

Лікування в хронічній стадії опісторхозу треба починати з призначення спазмолітичних, седативних препаратів, комплексу вітамінів, травних ферментів всередину з метою поліпшення загального стану хворого і функції органів травлення. При ускладненні хронічного опісторхозу бактеріальною інфекцією жовчовивідних шляхів після лікування антибіотиками призначають хлоксил.

У боротьбі з опісторхозом важливу роль відіграють заходи, спрямовані на виявлення ендемічних вогнищ і дегельмінтизацію хворих людей і домашніх тварин (собак, свиней).

Автор статті: Анікєєва Тетяна Володимирівна

Дата публікації: 12.02.2021