Кіфоз, лордоз і сколіоз – викривлення хребта, диференціація та лікування

Викривлення хребта – дуже поширене явище в сучасному світі. Стає дедалі проблематичнішим зустріти людину з ідеальною поставою. Навіть невелике викривлення хребетного стовпа може спричинити появу регулярного головного болю, дискомфорту і болю у спині. Навантаження на хребет збільшується, страждають і внутрішні органи. В медицині розрізняють три основні види деформації хребта: сколіоз, лордоз і кіфоз.

Сколіозом називається викривлення хребта в боковій площині з поворотом тіл хребців навколо вертикальної осі. Найчастіше діагностується грудний сколіоз, який може мати різні ступені вираженості.

• 1 ступінь – на рентгенограмі визначається відхилення осі хребта від вертикалі на 1-10 градусів. Характерним буде утворення невеликої асиметрії лопаток, рівня надпліч. У більшості випадків такий ступінь сколіозу не вважається захворюванням, а відноситься до фізіологічних особливостей організму і не викликає значних скарг.
• 2 ступінь – характерна торсія (поворот хребців навколо вертикалі), відхилення хребта від вертикальної осі складає 11-25 градусів. Спостерігається яскраво виражена асиметрія стуктур в ділянці плечей і таза. В цьому випадку рекомендоване більш інтенсивне лікування. Такий ступінь хвороби може швидко прогресувати, зявляються скарги на болі і дискомфорт у спині.
• 3 ступінь – викривлення осі хребта складає 26-50 градусів. Постава у людини значно порушується, чітко видно перекіс осі плечей і тазу, починається деформація грудної клітки (передні реберні дуги випинаються уперед), росте реберний горб, м’язи живота ослаблені. Такий стан потребує досить інтенсивного лікування, і часто хірургічного.
• 4 ступінь – найважчий варіант перебігу хвороби, деформація хребта складає більше 50 градусів, хребет має 2-3 викривлених дуги. Грудна клітка дуже стиснута, страждає функція внутрішніх органів зокрема функції серця і легень, виражений больовий синдром.

Окрім цієї класифікації, лікарі розрізняють по напряму відхилення вісі хребта від вертикалі лівосторонній та правосторонній сколіоз. За формою викривлення виділяють С-подібний, S-подібний і Z-подібний сколіоз. Залежно від відділу хребта: грудний (деформація в грудному відділі хребта); торако-люмбальний (викривлення на межі переходу грудного відділу хребта в поперековий); люмбальний (викривлення поперекового відділу хребта).

Лікування сколіозу в дітей – це запорука того, що здоров’я хребта буде відновлено і важких наслідків захворювання пацієнти уникнуть. Терапія здійснюється комплексно:

• ЛФК при сколіозі. Лікувальні вправи будуть підбиратись спеціалістом індивідуально. Спочатку фахівець продемонструє пацієнтові правильне виконання програми, далі ЛФК може виконуватись в домашніх умовах, але обов’язково в регулярному режимі. Вправи при сколіозі нескладні, болю не спричиняють, але здатні позбавити дитину викривлення хребта.
• Масаж при сколіозі. Його має виконувати тільки фахівець призначеними курсами. Чудовий результат дає поєднання лікувальної фізкультури та масажу, особливо якщо був діагностований поперековий сколіоз.
• Для лікування сколіозу лікарські препарати застосовуються нечасто. Виключення становлять 3 і 4 ступені захворювання, коли пацієнтові необхідні і знеболення і підтримка роботи м’язової системи.
• Показанням до вирівнювання хребта оперативним шляхом є крайньою мірою, при 4 ступені сколіозу, коли кут викривлення становить 40 і більше градусів. Існує два типи операцій при сколіозі: хірургічна корекція хребта за допомогою механічної системи стабілізації і без неї. У першому випадку в хребці пацієнта встановлюються спеціальні титанові і кобальто-хромові імпланти, на яких хребту пацієнта надаються фізіологічно правильні осі і вигини. Імпланти виготовлені зі спеціального матеріалу, який не викликає алергії, що дозволяє уникнути післяопераційних ускладнень. У другому випадку під час операції проводиться пластична корекція деформованих частин хребта і кісткових структур грудної клітки.

Так називається викривлення хребта в напрямку випуклістю назад. Найбільш поширений стан - посилений кіфоз грудного відділу хребта. Його легку форму називають сутулістю. На початку розвитку кіфоз зовсім не турбує пацієнта, а виявити його цілком можливо навіть візуально, без спеціальних обстежень.

У дітей кіфоз хребта може виникнути в підлітковому віці, спочатку розвиваючись як сутулість і, якщо не вжити відповідних заходів, з часом прогресує в постуральний кіфоз. Більш складний випадок являє собою дегенеративний кіфоз, причиною якого служить прогресуючий остеохондроз хребта, що призводить до зменшення проміжку між хребцями та їх дисфункції. Якщо в анамнезі у пацієнта є травми хребта, то виявляється досить висока ймовірність розвитку посттравматичного кіфозу хребтового стовпа.

Лікування кіфозу підбирається індивідуально, з урахуванням ступеня викривлення хребта і загального стану хворого. Якщо легкі форми кіфозу, які найчастіше притаманні дітям, піддаються лікуванню традиційними методами медицини, носінням корсета, грамотними фізичними вправами, масажем, то в особливо складних випадках єдиним варіантом лікування є хірургічне втручання. Показанням до хірургічного лікування кіфозу є IV ступінь патології, проте рішення про хірургічне лікування приймається лише в тому випадку, коли користь проведення операції перевищує усі ризики.

Так називається вигин хребта, обернений випуклістю вперед. В нормі має бути невеликий вигин хребта в ділянці 3-4 поперекових хребців – такий стан називається фізіологічним лордозом (досить помітний у дітей до 5 років).

Якщо в людини опущені плечі, голова трохи нахилена вперед, грудна клітка плоска, поперек прогнутий, живіт випнутий і таз відхилений назад, ноги розсунуті в колінних суглобах, то, швидше всього, в нього буде діагностований посилений поперековий лордоз. Для нього є характерною качина хода, а фізіологічний вигин в грудному відділі плоскіший або більшй за норму. При такому лордозі цілком можливе зміщення хребців, що призводить до порушення дихання і кровообігу, страждає серце, шлунково-кишковий тракт, характерне погіршення обмінних процесів в організмі. Основні причини, що призводять до діагнозу набутий поперековий лордоз хребта - дисфункції кульшових суглобів, надмірна вага (з відкладанням жирової тканини в області живота), спазмованість м’язів спини та патології хребта, коксартроз.

Посилений шийний лордоз діагностується рідко. Причиною його розвитку можуть стати зайва вага пацієнта, травми та аварї, які призводять до деформації хребців, тривале сидіння чи стояння в незручній позі.

При вторинному лордозі спочатку слід усунути вивих стегна, вилікувати всі пухлини і запальні процеси в хребті, а потім приступати до лікування лордозу. Якщо вага пацієнта сильно перевищує норму, прописується дієта.

Коррекція посиленого лордозу здійснюється комплексним методом – хворому іноді може бути призначена медикаментозна терапія, фізіопроцедури, масажі та ЛФК. Необхідно знати, що самостійно підбирати вправи в рамках лікувальної фізкультури ні в якому разі не можна – це виключно прерогатива фахівця.

Будь-яке викривлення хребта – це привід звернутись за кваліфікованою медичною допомогою.

Автор статті - Стельмах Ігор Миколайович

Дата публікації: 25.03.2021