Клінічні прояви, лікування та діагностика хвороби малярія

Малярія - гостра трансмісивна інфекційна хвороба, якій властиві періодичні напади лихоманки, збільшення печінки і селезінки, анемія. Її викликають чотири види плазмодіїв: триденну малярію - Р. vivax, чотириденну - Р. malariae, особливий вид триденної - Р. ovale, тропічну - Р. falciparum.

Епідеміологія

Джерелом інфекції є хворий або носій паразитів, в тропіках - також деякі види мавп. Зараження відбувається при укусі самкою малярійного комара.

Клініка

Захворювання проявляється відомою тріадою: типовими нападами лихоманки з чіткою періодичністю, гепатоспленомегалією, розвитком анемії.

Протягом 2-3 днів можуть відзначатися продромальні явища у вигляді слабкості, розбитості, погіршення сну і апетиту, головного болю, артралгії, міалгії.

Напади лихоманки виникають, як правило, вранці і починаються з ознобу тривалістю 1,5-2 години, їм можуть передувати м'язовий біль і сильний головний біль.
Обличчя гіперемійоване, шкіра робиться "гусячою", кінчик носа, губи і пальці ціанотичні.
Далі температура тіла швидко досягає 40-41 ° С.
Відзначаються симптоми ураження центральної нервової системи, блювота, тахікардія, зниження артеріального тиску, можливий колапс, нерідко з'являються кропивниця, герпетичні висипання на губах.
До кінця нападу хворий сильно потіє, різко знижується температура, іноді до субнормальних цифр; явища інтоксикації зменшуються і хворий, як правило, засинає.
У період апірексії хворого турбує тільки загальна слабкість, працездатність збережена. Тривалість нападу залежить від виду збудника.
Збільшення селезінки і печінки визначається вже після 2-3-го нападу. Селезінка болюча, іноді дуже великих розмірів.
У крові, як правило, гіпохромна анемія гемолітичного характеру зі збільшеним вмістом ретикулоцитів, лейкопенія, відносний лімфоцитоз, тромбоцитопенія, анізо- і пойкілоцитоз; ШОЕ збільшена.

Діагностика грунтується на клініко-епідеміологічних даних:

перебування в несприятливій по малярії місцевості,

типові гарячкові напади через рівні інтервали,

гемолітична анемія, спленомегалія.

Для підтвердження малярії застосовують метод паразітоскопіі, що полягає в дослідженні мазків і товстої краплі крові, взятої як під час лихоманки, так і в період апірексії.

Специфічну діагностику малярії можна здійснити за допомогою серологічних тестів, з яких найчастіше використовують реакцію непрямої імунофлюоресценції.

Клінічні прояви, лікування та діагностика хвороби малярія

Діагностика грунтується на клініко-епідеміологічних даних:

Лікування

Наші послуги

Наші переваги

Наші лікарі

Оберіть найближчу до себе клініку

Сертифікати ISO

Акредитаційні сертифікати

Ліцензії медичної практики