Коксартроз – ступені, причини виникнення та методи лікування кульшового суглоба

Коксартроз – це хронічне захворювання, що проявляється ураженням кульшового суглоба, починаючи з суглобового хряща і закінчуючи його зв'язковим апаратом. Ця патологія, раз виникнувши, вже не зникає, поступово прогресуючи і приводячи до стійкої інвалідизації пацієнта.

Достовірної інформації про причини первинного артрозу немає. У медичних колах вважається, що хвороба виникає внаслідок надмірних механічних навантажень на суглобний хрящ, а також внаслідок спадкової схильності, коли хрящ не в змозі протистояти механічним впливам.

Вторинний артроз розвивається тоді, коли суглобовий хрящ вже був змінений в силу різних причин - травми, інфекції, системні, ендокринні захворювання і т.д.

У всьому світі прийнята класифікація будь-якої форми артрозу, заснована на результатах рентгенологічного дослідження відповідного суглоба. Створили її в 1957 році Келлгрен і Лоуренс, а в 1987 році вона була адаптована в результаті розширення можливостей рентгенодіагностики. Згідно з нею існує 5 ступенів коксартрозу:

• 0 ступінь-повна відсутність будь-яких змін на рентгенограмі;
• 1 ступінь — кісткові розростання (остеофіти) по краю суглоба, які неможливо інтерпретувати, як артроз;
• 2 ступінь – виражені остеофіти, розмір суглобової щілини не змінений;
• 3 ступінь – виражені остеофіти, розмір суглобової щілини помірно зменшений;
• 4 ступінь – виражені остеофіти, суглобова щілина різко звужена, відзначаються склеротичні зміни під суглобовим хрящем (ущільнення кістки).

Основним симптомом будь-якої форми артрозу є біль в ураженому суглобі. Больові відчуття виникають:

• при механічному навантаженні на суглоб, посилюються до вечора і стихають при фізичному спокої та під час сну;
• при перших кроках пацієнта, швидко стихають, а потім поступово наростають протягом дня при продовженні навантаження на суглоб.

Крім того, для даної патології характерний "блокадний" біль, обумовлений попаданням між суглобових поверхонь шматочка омертвілого хряща («суглобова миша»). Біль різкий і зникає лише при зміщенні «миші». Рух в суглобі може бути заблокований.

У важкий випадках з'являється крепітація (хруст) в суглобі, деформація і ущільнення, обмеження рухливості суглоба, кульгавість, атрофія м'язів стегна, порушення постави, зміна ходи, аж до появи «качиної» ходи.

Діагноз коксартрозу ставлять при наявності декількох ознак:

• біль в області суглоба протягом 2 тижнів і більше. На рентгенограмі остеофіти і звуження суглобової щілини, в аналізі крові ШОЕ в нормі;
• зменшення зовнішньої ротації стегна. При цьому спостерігається недовга ранкова скутість в суглобі (менше години) і біль при внутрішній ротації.

При виявленні цих ознак і наявності описаної вище симптоматики діагноз коксартрозу можна вважати достовірним.

Щоб обійтися при коксартрозі без операції або максимально відтягнути її проведення, фахівець в процессі лікування переслідує кілька цілей:

• навчити пацієнта дбайливо ставитися до суглоба (уникнення тривалого стояння, присідань, стрибків і т.д.);
• зменшення інтенсивності болю;
• навчання фізичним вправам, спрямованим на збереження функції суглоба;
• поліпшення стану кульшового суглоба;
• запобігання подальшого руйнування суглобових поверхонь.

Для цього слід перейти до здорового способу життя зі зниженням маси тіла до норми (рекомендовані дієти зі зниженою калорійністю) і дозованим фізичним навантаженням під керівництвом лікаря ЛФК. Також виправдано використання тростини зі сторони, протилежній ураженому суглобу.

Серед медикаментозних засобів широко застосовуються нестероїдні протизапальні, що дозволяють значно зменшити біль – парацетамол, німесулід, диклофенак, мелоксикам і т.д. Враховуючи відсутність доказів ефективності хондропротекторів на основі хондроїтину та глюкозаміну, призначення їх при кокартрозі не виправдано.

Операції при коксартрозі показані лише при значному зниженні якості життя пацієнта, його інвалідизації і сильному больовому синдромі. Основним і найбільш радикальним втручанням є ендопротезування суглоба. В ході операції видаляється частина тазової і стегнової кісток, що формують суглоб, і на їх місце поміщають металевий протез. Результат такої операції досить позитивний, а прогноз після неї дуже сприятливий – люди повертаються до нормального життя, після досить складного періоду реабілітації.

На жаль, при коксартрозі операція ендопротезування – справа не завжди досяжна. Тому на першому плані завжди стоїть профілактика хвороби і запобігання її прогресування. А для цього сайт NewDobrobut.com рекомендує, як мінімум, знизити вагу і берегти уражений суглоб.