Лікування ангіни, причини, види захворювання, особливості клініки та скарг

Лікування ангіни – одне з найбільш актуальних завдань дільничних лікарів, педіатрів і інфекціоністів. Цим захворюванням хоч раз у житті хворіла кожна людина. Медичний термін «ангіна» (приватний випадок гострого тонзиліту) – походить від давньогрецької ango – душити, стискати.

Ангіна – гостра, запально-алергічна, інфекційна і заразна патологія, що протікає з ураженням мигдаликів (першого захисного бар'єру від інфекцій) глоткового кільця. Саме залученням в патологічний процес лімфатичної тканини, з якої складаються ці утворення, провокує загальний важкий стан організму. Особливо важко може протікати ангіна у дитини.

Причина розвитку більшості бактеріальних ангін – неспецифічний мікроорганізм – бета-гемолітичний стрептокок. Він провокує 80% випадків захворювань. Друге місце займає стафілокок, його частка – 10% випадків запальної патології мигдаликів.

Ці два мікроорганізми викликають декілька основних форм захворювання:

1. Катаральна ангіна – найбільш поширена форма недуги. Проявляється підвищенням температури на рівні 37-38 градусів, рідко – вище. У хворого діагностують больові відчуття в горлі, почервоніння і набряк мигдаликів, кашель. Найчастіше катаральний варіант виникає при бактеріальних ангінах. Важливо пам'ятати, що навіть легкий перебіг цієї хвороби може дати серйозні ускладнення.
2. Лакунарна ангіна – протікає у важчій формі, температура тіла може підійматися до 39-40 градусів Цельсія, виникають сильні болі у горлі, спостерігається виражена інтоксикація зі слабкістю, головним болем, нудотою. Поверхня мигдаликів покрита острівцями білуватого нальоту, які легко знімаються шпателем (головний критерій відмінності від дифтерії).
3. Фолікулярна ангіна – протікає аналогічно лакунарній, але для неї характерне ураження тканин фолікулярного апарату запалених мигдаликів. Їх поверхня нагадує «зоряне небо» – таку картину створюють збільшені фолікули і острівці гнійних скупчень..
4. Фіброзна ангіна – є ускладненим випадком двох попередніх варіантів з виходом гнійно-некротичного нальоту на слизову оболонку глотки і ротової порожнини. При цій формі інтоксикація організму виражена досить сильно. Найчастіше мова йде про стрептококової ангіни. За неправильно обраної тактики лікувальних заходів вона може перейти у флегмонозний варіант, який завжди протікає у важкій формі і найчастіше вимагає хірургічного втручання.

З'ясування істинних причин розвитку хвороби відіграє велику роль у процесі з'ясування – як лікувати ангіну. Деякі види специфічних мікробів і вірусів викликають ангінозну клініку.

До них належать:

• дифтерійна ангіна – на мигдаликах та за їхніми межами помітні плівки брудно-сірого кольору. При спробі їх зняти плівчасті елементи відокремлюються з дуже великими труднощами, залишаючи на своєму місці криваві сліди;
• скарлатинозна ангіна, при якій на тлі клінічних проявів найчастіше розвивається некроз мигдалин;
• черевнотифозна і туляремійна ангіни;
• ангіни при захворюваннях крові (агранулоцитозі, лейкозах, інфекційному мононуклеозі);
• вірусна ангіна – ця форма найчастіше трапляється у маленьких дітей і характеризується вираженою інтоксикацією з синдромом ураження шлунково-кишкового тракту (нудотою, болем у животі, здуттям кишечника, порушенням дефекації);
• герпетична ангіна. Скарги і прояви цієї хвороби різноманітні. Слизова оболонка мигдаликів і глотки на початку захворювання стає яскраво-червоною, потім покривається папульозним висипом. Бульбашки через кілька днів лопаються, утворюючи ерозії з характерною червонуватою облямівкою і білуватим нальотом.

Катаральна, лакунарна та фолікулярна ангіни лікуються в домашніх умовах під наглядом терапевта. Чим лікувати ангіну – вирішує лише лікар. Самолікування може привести до негативних наслідків.

Легкі форми ангіни без температури цілком достатньо лікувати теплим питтям, що містить лимон, шипшину, натуральні сиропи, підігріті соки. Для тяжких випадків необхідна госпіталізація.

Лікування ангіни в дітей вимагає особливої обережності. Хворим діткам необхідні в перші дні хвороби постільний режим і окремі кухонно-туалетні приналежності. Харчовий раціон повинен складатися з м'якої вітамінізованої їжі, що допоможе уникнути травмування мигдалин. Особливо рекомендується молочно-рослинний раціон.

Лікування гнійної ангіни неспецифічного характеру, середніх і тяжких форм проводять:

1. Антибіотикотерапією. Вона призначається за індивідуальними схемами, після визначення чутливості збудника протягом 3-4 діб до появи клінічного поліпшення. Якщо такий ефект відсутній, антибіотик змінюють. Особливої обережності вимагає антибіотикотерапія ангіни при вагітності.
2. Полосканнями антисептичних розчинів фурациліну, соди, борної кислоти, етакрідіну. Для цих цілей також застосовуються трав'яні настої ромашки, евкаліпта, інших рослин.
3. Зрошенням глотки і мигдаликів антисептичними і знеболюючими спреями («Каметон»).
4. Призначенням антигістамінних препаратів нового покоління, які знімають алергічний компонент з мінімальними побічними ефектами.
5. Жарознижувальними і знеболювальними ліками. Показаннями для їх призначення є температура тіла вище 38 градусів Цельсія і виражені болі в горлі. При більш низьких цифрах ці ліки застосовувати не слід.
6. Імунотерапію. Практично при всіх ангінах у хворого порушений імунний фон, який потребує медикаментозної корекції.

Часте повторення ангін – це показання для видалення мигдалин – тонзилектомії.

Додаткові дані про ангіни і спеціалістів, які займаються лікуванням захворювань, містяться на сайті.