Надання першої медичної допомоги при анафілактичному шоку – це повинен знати кожний

Надання першої медичної допомоги при анафілактичному шоку

Анафілактичний шок – небезпечний для життя людини стан. Це алергічна реакція на потрапляння в організм людини того чи іншого алергену. Алгоритм дій при анафілактичному шоку повинен знати кожен, оскільки від цього залежить життя людини. Основні ознаки стану – запаморочення, слабкість, виражена задишка, падіння артеріального тиску, тахікардія, висипання на шкірі. Найбільш схильні діти.

Причини розвитку анафілактичних реакцій дуже різноманітні:

• їжа (цитрусові, шоколад, молочні продукти, харчові добавки);
• рослини (хвойні дерева, різнотрав'я);
• тварини (домашні улюбленці, комахи);
• ліки (вакцини, сироватки, гормони, антибіотики, контрастні речовини).

Симптоми анафілактичного шоку в дітей

Анафілактичний шок особливо небезпечний в дитячому віці через недостатній розвиток органів і систем. В силу анатомічних і фізіологічних особливостей ця реакція у дитини може розвинутися дуже швидко. Найчастіше анафілактичний шок є результатом введення в дитячий організм вакцини або інших медикаментів.

Симптоми анафілактичного шоку в дітей: відчуття страху, занепокоєння, головний біль, шкірні висипання, пирхавка в горлі, тахікардія, біль у животі (не завжди). Швидкість проявів залежить від способу попадання алергену в організм. При внутрішньовенному введенні анафілактична реакція виникає миттєво. При прийомі їжі – протягом декількох годин. Спрогнозувати розвиток анафілаксії неможливо, тож лікарі рекомендують в домашній аптечці завжди мати протиалергійні препарати. Більш детально про стандарти і рекомендації щодо складу аптечки вам розповість лікар під час консультації.

Важливо: за найменшої підозри на розвиток анафілактичного шоку необхідно негайно викликати карету швидкої допомоги і дати малюку таблетку антигістамінного препарату.

Вагітність: невідкладна допомога при анафілактичному шоку

Вагітні також вразливі в плані алергії. При перевантаженнях, що виникають при анафілаксії, ймовірність викиднів, раннього відшарування плаценти і передчасних пологів особливо висока. У вагітної в першу чергу страждає серцево-судинна система і нирки. Велика ймовірність розвитку інсульту, серцевої недостатності та кровотеч.

Невідкладна допомога при анафілактичному шоку – негайно викликати швидку допомогу і дати вагітній антигістамінний препарат. У розмові з диспетчером вкрай важливо вказати стан жінки.

Форми анафілактичного шоку

Типова – найбільш розповсюджена форма, що характеризується порушенням дихання, шкірним висипом і набряком слизових оболонок.

Гемодинамічна – супроводжується порушеннями з боку судинної системи і недостатністю міокарда.

Асфіксична – проявляється гострою дихальною недостатністю, спазмом дихальних шляхів, набряком гортані, легень і бронхів. Без надання допомоги може настати асфіксія.

Церебральна – зустрічається рідко. Для неї характерні судоми, головний біль, відчуття страху, збудження, прискорене дихання

Абдомінальна – супроводжується клінікою «гострого» живота. Прояви – рідкі випорожнення, сильний біль у животі, кольки.

На нашому сайті ви знайдете більше інформації. Тут можна записатися на прийом до лікаря і дізнатися про правила введення препаратів адреналіну при анафілактичному шоку.

Діагностика

Діагноз ставиться після збору анамнезу та огляду хворого. На інші дослідження часу немає.

Після надання першої медичної допомоги при анафілактичному шоку лікар призначить ряд обстежень, які допоможуть уточнити діагноз і виключити схожі захворювання.

Лікування анафілактичного шоку

Першою медикаментозною допомогою при анафілактичному шоку є введення адреналіну у вигляді уже готового розчину - шприц Епіпен або з ампули в певному розведенні. Лікування анафілактичного шоку після надання невідкладної допомоги відбувається в умовах стаціонару.

Ускладнення анафілаксії:

• тривала гіпотензія;
• біль у животі, загальна слабкість, загальмованість;
• серцеві болі;
• виникнення інфільтрату в місці укусу.

Прогноз залежить від своєчасності надання допомоги, професіоналізму лікаря і загального стану пацієнта. Крім того, важливий вік хворого та наявність хронічних захворювань.