Розшифрування ПМС – передменструальний синдром: симптоми, лікування

ПМС – циклічна зміна фізичного та емоційного стану жінки, яке відзначається за декілька днів до менструації. Розшифрування ПМС – передменструальний синдром. ПМС порушує звичний спосіб життя, працездатність. Частота і тривалість ПМС з віком незначною мірою зростає. До 80% жінок повідомляють про наявність деяких характерних симптомів перед менструацією. У 20–30% пацієнток ці симптоми кваліфікують як ПМС. Передменстуральний дисфоричний розлад (ПМДР) –важча форма ПМС з вираженими психоемоційними симптомами. ПМДР стосується 3–8% жінок.

Причина ПМС невідома. Більшість дослідників дотримуються гіпотези, відповідно до якої передменструальний синдром – це прояв порушення балансу статевих гормонів. Оскільки при менструації вміст у крові прогестерону та естрогену знижується, а біосинтез β-ендорфінів залежить від їхнього рівня, то з’являються подразливість, коливання температури тіла, головні болі.

Стрес та емоційні проблеми не викликають ПМС, але можуть загострити стан. Їжа з недостатньою кількістю вітамінів та мінералів і з високим вмістом натрію, алкоголь, кофеїн також усугубляють симптоми передменструального синдрому.

ПМС частіше зустрічається у жінок 20-40 років, які мають сімейну історію післяпологової депресії чи розладів настрою. Скільки може тривати ПМС – залежить від ряду чинників. Зазвичай жінки відчувають неприємні симптоми від двох днів до двох тижнів.

Чинники ризику ПМС:

• стрес;
• ожиріння;
• спадковість;
• психовегетативні порушення;
• вірусні інфекції;
• інсулінорезистентність;
• дефіцит вітамину В6, кальцію, магнію;
• погрішності в дієті (солона, гострая, жирна їжа);
• зловживання алкоголем.

Що таке ПМС у дівчат? Діагноз «передменструальний синдром» ставлять на основі скарг пацієнтки та наявності одного чи декількох психоемоційних симптомів, пов’язаних з ПМС (роздратування, зміна настрою).

За скільки днів до місячних проявляються ознаки ПМС? Симптоми з’являються під час лютеїнової (передменструальної) фази, зменшуються чи зникають незадовго до чи під час менструації та відсутні впродовж фолікулярної (преовулярної) фази. Вважається, що у жінки немає ПМС, якщо присутні лише фізичні прояви, наприклад, судоми чи метеоризм.

В дослідженнях Національного інституту здоров’я (США) порівнюється інтенсивність симптомів з 5-10 циклу і до настання наступного менструального циклу. Аби кваліфікувати стан як ПМС, інтенсивність симптомів за цей період повинна збільшитись не менше ніж на 30% впродовж двох послідовних циклів.

Розрізняють фізичні та емоційні симптоми ПМС. При діагностиці вивчають послідовну картину ознак, які виникають після овуляції та перед менструацією. Це необхідно для визначення важкого ступеня ПМС, який заважає нормальному життю і потребує медикаментозної терапії.

Психологічні симптоми ПМС у жінок:

• втрата емоційного самоконтролю;
• погіршення пам’яті;
• тривога;
• зніяковіння;
• замкнутість;
• зниження концентрації уваги;
• пригнічений настрій;
• швидка зміна настрою;
• сновидіння з жахами;
• подразливість.

Вчені з Центру гінекології (США) повідомляють, що 20-40% жінок потерпають від ПМС, для 5-7% з них це порушує звичний спосіб життя.

Фізіологічні симптоми:

• головний біль;
• біль у суглобах, спині;
• вугрі, висипка;
• алергічні реакції;
• пітливість, остуда;
• опухання молочних залоз;
• запаморочення голови, непритомність;
• під час ПМС хочеться солодкого;
• спрага, невтамований апетит;
• зміна сексуального темпераменту;
• збільшення маси тіла;
• метеоризм;
• судоми;
• утруднення сечовипускання, цистит;
• закреп/діарея.

Якщо сильно болить живіт під час ПМС, слід звернутись до гінеколога та пройти повне обстеження. Спазми та болі у черевній порожнині перед та під час менструації – ознака дисменореї. Детальніше про діагностику та лікування дисменореї читайте на нашому сайті.

Правильне харчування, спокійний спосіб життя, відсутність стресових ситуацій, регулярне фізичне навантаження зазвичай допомагають жінкам згладити симптоми ПМС.

Пацієнткам слід обмежити:

• вживання напоїв, що містять кофеїн. Вони сприяють посиленню емоційної нестабільності, викликають безсоння, шлунково-кишкові розлади;
• вживання солі. Воно сприяє утворенню набряків, збільшенню маси тіла;
• солодощі, в тому числі шоколад. Дієтологи вважають, що надлишок цукру у сукупності з кофеїном здатний руйнувати в організмі вітаміни групи B;
• вживання алкоголю. Алкогольні напої посилюють неспокій, подразливість, викликають головний біль.

Що робити для лікування передменструального синдрому – вирішує лікар. Медикаментозну терапію призначають після оцінки наявності та інтенсивності соматичних та психологічних симптомів і постановки діагнозу. Протизапальні засоби допоможуть зняти біль. При важкому ступені ПМС лікар може призначити протизачаточні і/чи діуретики.