Види наркозу – спинальна та епідуральна анестезія, ендотрахеальний і місцевий наркоз

Наркоз – це знеболювання, яке дає можливість лікареві здійснити хірургічний вид медичної допомоги. Фахівці застосовують у своїй роботі різні види наркозу, конкретний вибір залежить від важкості операції, яка здійснюється, загального стану здоров’я пацієнта та інших чинників.

Цей вид наркозу, який застосовується найчастіше, відрізняється простотою виконання, відносно легкою керованістю і короткочасною дією, що важливо для проведення невеликих оперативних втручань. Інгаляційний наркоз – це введення наркотичних засобів за допомогою маски, яка забезпечує їх надходження в органи дихальної системи. Найчастіше для проведення цього виду наркозу застосовують Наркотан, закис азоту, Трилен, Фторотан та Етран. Існує певна проблема – для досягнення потрібного результату необхідно, щоб дія наркозу була глибокою, а це тягне за собою серйозні ускладнення. Тому найчастіше цей вид наркозу застосовується в дитячій хірургії. Діти під наркозом, введеним шляхом інгаляції, почуваються чудово, в них не спостерігається порушення дихальної функції, ускладнення відзначаються вкрай рідко.

Цей вид знеболення належить до неінгаляційних видів наркозу, які характеризуються тривалою дією і більшою глибиною дії в порівнянні з інгаляційним наркозом. Внутрішньовенний наркоз може здійснюватись із застосуванням таких препаратів:

• Тіопентал, Рекофол, Оксибутират і Пропофол – класичне знеболення
• Фентатил з дімедролом – нейролептаналгезія, яка може здійснюватись на спонтанному диханні чи поєднуватись зі штучною вентиляцією легень
• Сибазон з Фентатилом – атаралгезія, яка забезпечує поверхневий, щадний наркоз і може здійснюватися з іншими видами знеболення.

Цей вид наркозу застосовується для видалення абсцесів та флегмон, які перебігають із ускладненнями, можливе лікування доброякісних пухлин невеликих розмірів, якщо їх видалення під загальним наркозом провести неможливо.

Лікування під наркозом – це єдина можливість здійснення хірургічної допомоги пацієнтові або проведення складних маніпуляцій. Нерідко лікар проводить знеболення конкретної ділянки, що забезпечується обколюванням її розчином анестетика і називається місцевим наркозом. Застосовується таке знеболення при розтині гнійників, лікуванні зубів, висіканні кили. Місцевий наркоз – це введення анестетика в шкіру та інші анатомічні структури того місця, де передбачається проведення хірургічного втручання.

Ін’єкції анестетика – поверхневі, лише у виняткових випадках лікар може провести глибше введення препарату. Місцевий наркоз виконується шляхом введення препарату через дуже тонку голку, тому власне процедура знеболення є не надто болючою. Нерідко введення анестетика комбінується із седацією – в організм пацієнта вводять заспокійливі засоби, які нормалізують психологічний стан людини, зменшують відчуття тривоги та неспокою.

Незважаючи на те, що місцева анестезія застосовується в медицині дуже широко, наслідки наркозу можуть бути достатньо серйозними. Наприклад, ін’єкційні анестетики можуть здійснювати негативну дію на серце, головний мозок, що призводить до порушення серцевого ритму, судом та втрати свідомості. Водночас лікарі стверджують, що ін’єкційна анестезія у порівнянні із загальним наркозом більш безпечна для здоров’я пацієнта.

Один із найчастіше застосовуваних методів анестезії при виконанні складних хірургічних втручань – ендотрахеальний наркоз, який має на увазі занурення організму в стан глибокого наркотичного (медикаментозного) сну. Одночасно повністю розслабляється мускулатура, у пацієнта відсутнє самостійне дихання. Щоби досягнути необхідного стану, лікарі виконують пацієнтові комплекс заходів:

1. Інтубація трахеї – введення в просвіт трахеї інтубаційної трубки, яка необхідна для забезпечення штучної вентиляції легень.
2. Внутрішньовенне введення наркотичних анестетиків, седативних препаратів і транквілізаторів.
3. Введення міорелаксантів – вони блокують нервово-м’язеву передачу.
4. Штучна вентиляція легень.

Якість наркозу ендотрахеального виду залежить не тільки від досвіду анестезіолога, але й від того, наскільки правильно ведеться контроль за станом хворого. Обов’язково необхідно проводити моніторинг артеріального тиску, пульсу, сатурації киснем.

Застосування наркозу при кесаревому розтині – необхідна процедура. Правильно проведена анестезія допоможе активно здійснювати участь в народженні дитини і зменшує ризик виникнення ускладнень. Крім цього, під час родової операції не є можливим проведення інтубації трахеї.

Епідуральний наркоз має ряд переваг:

• свідомість пацієнта під час операції повністю зберігається
• серцево-судинна система працює стабільно
• частково зберігається рухова активність
• відсутні рефлекторні реакції на подразнення верхніх дихальних шляхів.

Існує спінальний наркоз, який забезпечує настання ефекту максимум за 5 хвилин після введення препаратів, тобто є можливість терміново приступати до операції. Такий вид знеболення має чіткі переваги:

• в технічному плані виконання простіше і безпечніше
• системна інтоксикація повністю відсутня
• рання активізація жінки після проведення операції
• є можливість раннього грудного вигодовування
• медикаментозна депресія новонароджених відсутня.

До речі, ціна хорошого наркозу складається з багатьох складових, щодо спінальної анестезії, то тут витрати пацієнтки зменшуються.

Будь-яка операція під загальним наркозом – це стрес для організму, тому виконувати всі маніпуляції для введення пацієнтки в медикаментозний сон повинен досвідчений фахівець. Тільки грамотна робота анестезіолога може стати гарантією відсутності наслідків.

Всю інформацію про те, як виконується наркоз, скільки відходять від наркозу і що в ньому небезпечного, можна отримати на нашому сайті Добробут.ком.