При абдомінальному ожирінні жирові відкладення накопичуються в області живота. Розрізняють два його варіанти – підшкірне і внутрішньочеревне. Другий тип фахівці вважають більш небезпечним, адже часто це фон для розвитку хронічних захворювань. Жир може відкладатися в сальнику, черевній порожнині й навколо внутрішніх органів. Серед причин розвитку ожиріння – неправильне харчування і генетика. У жінок це порушення найчастіше є результатом вагітності й пологів.
Абдомінальний тип ожиріння – класифікація:
Порушення не тільки зовні непривабливе, але й становить серйозну загрозу для організму. На фоні абдомінального ожиріння у чоловіків може розвинутися порушення обміну речовин, серцево-судинна патологія, діабет. Абдомінальний вид ожиріння є різновидом андроїдного, що виникає в результаті надлишку внутрішньочеревного жиру.
Причини абдомінального ожиріння:
Також серед чинників: порушення синтезу серотоніну, збій у роботі травної системи, генетика.
Розлад у жінок пов'язаний передусім із сильними гормональними коливаннями під час вагітності та менопаузи. Наслідком таких змін можуть стати не тільки зайві сантиметри в талії, але й порушення в роботі серцево-судинної системи, хвороби репродуктивної системи, цукровий діабет.
До особливої групи ризику входять жінки із захворюваннями щитовидної залози і полікістозом яєчників. Жінкам, які під час вагітності суттєво набрали вагу, необхідна підвищена увага з боку фахівців. Абдомінальне ожиріння у жінок із зайвою вагою до вагітності діагностується у 50% випадків.
При ожирінні найчастіше страждають такі життєво важливі органи, як серце, печінка, нирки, судини і легкі. Симптоматика:
Детальніше про симптоми і показники абдомінального ожиріння ви зможете прочитати на сторінках нашого сайту Добробут.ком.
З'ясувати причини абдомінального ожиріння і розробити схему лікування зможе гастроентеролог. Після фізикального обстеження фахівець призначить ряд додаткових досліджень та консультації вузькопрофільних лікарів (ендокринолога, терапевта та дієтолога).
Лабораторні дослідження – загальний аналіз крові і біохімія.
Інструментальне обстеження – гастроскопія, УЗД органів черевної порожнини, комп'ютерна діагностика, магнітно-резонансна томографія і рентгенографія.
Після отримання результатів фахівець призначить лікування абдомінального ожиріння і проконтролює його виконання. Зверніть увагу, що курс терапії тривалий – від 6 до 12 місяців.
Комплекс терапії включає дієту, підвищену фізичну активність, зміну звичного способу життя, прийом медикаментів та лікування супутньої патології. Схему лікування лікар розпише індивідуально.
Лікарські препарати:
Рецепти народної медицини рекомендовані лише в якості додаткової терапії. Можна застосовувати відвари з кореневищ лопуха, насіння пажитника і рослин сімейства бобових.
Хірургічне лікування застосовують у виняткових випадках та за особливими показниками.
Чітке виконання рекомендацій лікаря і системний підхід допоможуть позбутися абдомінального ожиріння і попередити його рецидив.
У нашому центрі ви зможете пройти повне обстеження організму і отримати відповіді на всі питання, зокремапро критерії абдомінального ожиріння. Запис на сайті та за вищевказаними телефонами.
Автор статті - Буяновський Руслан Васильович
Рецензент статті - Анікєєва Тетяна Володимирівна
Олександр БАБЛЯК, керівник Центру кардіохірургії медичної мережі ДОБРОБУТ, доктор медичних наук
Кожна друга операція на серці у світі – це операція коронарного шунтування для лікування пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС). Завдяки мініінвазивній методиці, розробленій нашою командою, 99 % таких втручань можна зробити без розрізу грудини.
Чому це небезпечно?
Ішемічна хвороба серця – це порушення кровопостачання міокарда, внаслідок якого клітини серцевого м’яза недоотримують або зовсім не отримують кисню. Кровотік у серцевому м’язі порушується через ураження звуження або навіть повне перекриття артерій серця. Зазвичай у цьому винні атеросклеротичні бляшки, які «осідають» на стінках судин. Навіть одне звуження в одній судині здатне призвести до тяжкого інфаркту.
Як попередити інфаркт?
Насправді все просто: регулярні візити до лікаря-кардіолога плюс уміння чути сигнали тіла.
Правильний чекап – це УЗД серця, електрокардіографія, стрес-тест (на біговій доріжці або велосипеді), ліпідний профіль крові для контролю дисліпідемії (порушень жирового обміну) та аналіз крові на глікований гемоглобін. Обстеження необхідно проходити раз на два роки у віці 35+ та щороку – у віці 55+.
Ключове в цьому переліку для виявлення ІХС – ліпідний профіль, він показує ризик утворення атеросклеротичних бляшок та стрес-тест (дає можливість перевірити серце під час фізичного навантаження). Якщо стрес-тест виявляє проблему, кардіолог спрямовує пацієнта на коронаровентрикулографію (селективну коронарографію) – інвазивне дослідження коронарних артерій, яке підтверджує або спростовує діагноз «ішемічна хвороба серця».