Як проводиться лікування, в чому полягає профілактика раку легень

Згідно з даними медичної статистики, рак легень є однією з найбільш поширених патологій у структурі онкозахворювань. В основі його патогенетичного механізму лежить злоякісне переродження епітеліальних клітин легеневої тканини (поява низкодиференційованих елементів), що супроводжується порушеннями повітрообміну. Ознаки раку легень на ранніх стадіях належать до неспецифічних. Це втома, частий кашель, не пов'язаний з простудними захворюваннями, і помітне зниження маси тіла.

Найчастіше хвороба діагностується у чоловіків 50-80 років з нікотиновою залежністю. На частку курців з великим стажем припадає до 80% виявлених випадків. Патологія характеризується високим рівнем смертності (70-90%), оскільки функція дихання особливо важлива для життєдіяльності організму. Прогноз виживання хворих з онкологією легень багато в чому залежить від того, на якій стадії діагностовано рак. Злоякісне ураження легеневої тканини значно простіше попередити, ніж вилікувати. Повної гарантії лікування (особливо на пізніх стадіях) не дає жоден із сучасних методів.

На нашому сайті Добробут.ком ви дізнаєтеся, які перші ознаки раку легень.

Легені людини є єдиним органом, постійно і безпосередньо сполученим із зовнішнім середовищем, тобто атмосферним повітрям. Це обумовлює специфічну особливість – досить високі темпи оновлення (апоптозу) клітин епітеліального прошарку.

Найважливіші причини раку легень:

• куріння;
• спадкові (генетично обумовлені) фактори;
• наявність хронічних захворювань бронхолегеневої системи;
• природні процеси старіння організму;
• шкідливий робочий процес;
• вплив іонізуючого випромінювання;
• підвищена швидкість оновлення епітелія (збільшується ймовірність природних мутацій).

Шкідливий робочий процес у цьому випадку – це робота з речовинами-канцерогенами, що потрапляють у дихальні шляхи – азбестом, хромом, кадмієм, миш'яком і синтетичними барвниками на нітрооснові. Співробітники АЗС та автомайстерень входять у групу ризику, оскільки змушені постійно вдихати пари бензину і вихлопні гази.

Онкологію викликає не лише активне, але й пасивне куріння, тому для профілактики раку легень важливо якомога рідше бувати в місцях, де є тютюновий дим.

Впливу радіації зазнають не тільки працівники АЕС і лікарі-рентгенологи. Слабке альфа-випромінювання радону (газу, який нерідко накопичується в підвалах будинків) цілком здатне спровокувати мутацію клітин з їх злоякісним переродженням.

Злоякісна пухлина росте протягом тривалого часу.

Прийнято розрізняти кілька періодів розвитку захворювання:

• біологічний (від старту патологічного процесу до появи рентгенологічних ознак);
• безсимптомний (клінічних ознак немає, пухлина виявляється в ході ренгенографії);

клінічний (з'являється і наростає симптоматика).

Перші симптоми цього онкологічного захворювання не відрізняються специфічністю і найчастіше не викликають у пацієнтів особливого занепокоєння. Як наслідок, лікарям у більшості випадків доводиться мати справу із запущеними формами.

До перших ознак належать:

• постійна загальна втома;
• швидка стомлюваність при виконанні звичайних справ;
• пригнічений стан;
• зниження або повна втрата апетиту;
• виражене зниження маси тіла або різке схуднення (кахексія);
• несистематичний кашель.

Рідина в легенях при онкології накопичується поступово і в значному обсязі. Вона перешкоджає руху органа і стає однією з причин дихальної недостатності (вона проявляється задишкою на тлі незначних навантажень).

Більш пізні стадії (3-4) характеризуються появою прожилків крові в мокроті при відкашлюванні (обумовлено пошкодженням судин при розростанні пухлини), а також задишки і аритмії, викликаних «вимиканням» значних областей органу з дихального процесу.

Симптоми раку легень 4 стадії пов'язані з формуванням вторинних пухлинних вогнищ. Метастазування в сусідні й віддалені органи і тканини супроводжується розвитком больового синдрому (зазвичай високої інтенсивності). Інші клінічні прояви визначаються локалізацією метастазів. У пацієнтів можуть виявлятися жовтяниця, утруднення мови, проблеми з ковтанням, часті переломи і т.д.

Точної відповіді на запитання «скільки живуть з раком легень з метастазами» не дасть жоден фахівець. Велике значення мають вік хворого і швидкість метастазування. Четверта стадія вважається неоперабельною, при її розвитку можливе тільки паліативне лікування, спрямоване на полегшення стану пацієнта (купірування болю) і підвищення якості його життя.

Розрізняють центральний і периферичний рак. Т.зв. верхівковий розглядається як різновид периферичного. Онкологам також доводиться мати справу з атиповою локалізацією вогнища.

При загальному обстеженні проводиться огляд пацієнта, збір анамнезу, перкусія та аускультація.

Діагностика периферичного раку легень включає проведення апаратних методів дослідження – флюорографії, рентгенографії, КТ та МРТ з внутрішньовенним контрастуванням і бронхоскопії. Для верхівкового різновиду характерна наявність відволікаючих симптомів (неврологічних проявів) і відсутність характерної картини на рентгенівському знімку.

Величезне значення для діагностики онкології мають загальноклінічні аналізи та специфічні лабораторні дослідження (зокрема – на наявність/відсутність онкомаркерів).

Рак легень можна вилікувати, якщо він виявлений на ранній стадії. На жаль, відчути захворювання на перших етапах розвитку вдається порівняно рідко. Як правило, пацієнти звертаються до лікаря вже в клінічному періоді, частіше – на 2-3 стадії.

Основні методи лікування:

• хірургічне втручання з метою видалення пухлини в межах здорових тканин;
• хіміотерапія;
• радіотерапія (вплив на вогнище високими дозами іонізуючого випромінювання).

Зверніть увагу: Хіміотерапія при раку легень передбачає введення в організм препаратів, що уповільнюють ріст клітин – т. зв. цитостатиків.

У деяких випадках практикується використання тільки однієї з методик, але найчастіше лікування комплексне. Порівняно нещодавно в онкологічну практику були впроваджені цитокинетические (імунологічні) і гормональні методи боротьби з цим смертельно небезпечним захворюванням.

Лікування дрібноклітинного раку легень (однієї з найбільш агресивних форм) представляє найбільші труднощі. Практикуються комбіновані методи (поєднання хіміо- та радіотерапії), а в ряді випадків проводиться видалення ураженої частки або повна резекція легень з видаленням частини верхніх дихальних шляхів. Повної ремісії вдається домогтися вкрай рідко.

Важливо: При прийнятті рішення про хірургічне втручання керуються принципом доцільності. Зокрема протипоказаннями до оперативного (радикального лікування пласкоклітинного раку легень є наявність віддалених метастаз і супутні патології серцево-судинної системи.

Найбільш високі шанси на одужання або тривалу ремісію пацієнта залишає периферичний різновид захворювання, а при центральному раку легень виживання з моменту постановки діагнозу рідко перевищує 3 років.

Із раком легень після операції майже завжди продовжують прийом цитостатиків або проводять сеанси опромінення.