Чи можна вивихнути щелепу при позіханні: інформація для пацієнтів
Основні симптоми вивиху нижньої щелепи в дорослих
Вивих щелепи – патологічний стан, який характеризується зміщенням суглобової головки з порушенням її функціонування. До розвитку патології більш схильні жінки та люди похилого віку через анатомічну особливість суглобу – суглобова ямка у них меншого розміру та зв’язковий апарат суглобу слабший. Основні ознаки вивиху щелепи – обмеження рухливості кістки та біль.
Види вивихів:
- односторонній – досить рідкісне явище, яке супроводжується зміщенням тільки однієї суглобової головки;
- двосторонній – найпоширеніший вид, який характеризується неможливістю нормально розмовляти та ковтати їжу;
- повний – це вихід всієї головки з суглобової западини;
- неповний вивих – кінці кісток частково змикаються, який у свою чергу поділяється на задній і передній;
- звичний або хронічний – розвивається на тлі патологій в організмі або сильного відкривання рота під час позіхання або їжі.
До причин вивиху належать: хвороби з суглобовою деформацією (ревматизм, артрит, подагра), шкідливі звички (відкривання пляшок зубами, розколювання горіхів) і механічний вплив (прямі удари, падіння), напад епілепсії або енцефаліт, при яких виникають судомні стани, медичні маніпуляції (інтубація, трахеобронхоскопія, ковтання зонду, сильне відкривання рота під час лікування зубів), надмірне відкривання рота при позіханні, крику, блювоті, відкушуванні великого шматка їжі.
Щодо того, як вести себе після вправлення вивиху нижньої щелепи, і про методи профілактики цього стану мова піде далі.
Клінічні прояви
- труднощі при закриванні та відкриванні рота;
- висунення або перекіс щелепи вперед;
- різкий біль, який віддає в скроню, і не вщухає в стані спокою;
- рясна слинотеча;
- неможливість нормально вимовляти слова;
- з часом може виникнути набряк.
Лікуванням звичного вивиху щелепи повинен займатися виключно фахівець. Єдине, що може зробити пацієнт, – зафіксувати положення, перев'язавши підборіддя хусткою. Зменшити біль допоможуть знеболювальні препарати і лід.
Симптоми вивиху нижньої щелепи
- труднощі при диханні в лежачому положенні;
- неможливість відкрити рот;
- нижня щелепа візуально йде назад;
- посилене слиновиділення;
- сильний біль, який віддає в привушну область;
- попереду козелка вуха визначається западіння, а під виличної дугою попереду суглобового горбка скроневої кістки – випинання за рахунок зміщення головки нижньої щелепи в підскроневу ямку.
Перед лікуванням лікар повинен переконатися в тому, що мова йде саме про вивих, а не про перелом. З цією метою призначається рентгенограма.
Лікування
Вправляти вивих повинен виключно лікар. Самолікування лише погіршить і без того складну ситуацію. Єдиними діями до моменту звернення до лікаря є обмеження рухливості щелепи (не розмовляти та зафіксувати в тому положенні, в якому найменше людина відчуває біль) та прикладання холоду.
Після огляду пацієнта та отримання результатів рентгену лікар проведе вправлення вивиху за однією з методик, а саме:
- методом Блехмана-Гершуні;
- методом Попеску;
- методом Гіппократа;
- метод Холоровича.
Як вправити вивихнуту щелепу за методом Гіппократа. Хворого саджають на стілець так, щоб його потилиця впиралась у спинку. Нижня щелепа пацієнта перебуває на рівні ліктя лікаря. Хірург обмотує свої великі пальці тканиною і накладає їх на корінні зуби хворого. Іншими охоплює нижню частину підборіддя пацієнта. Після цього лікар піднімає підборіддя і робить рух щелепою в напрямку вниз і назад. Таким чином, головка стає на своє місце. Після цього на щелепу накладається спеціальна фіксувальна шина. Таку пов'язку пацієнт повинен носити не менше 10 днів. Крім того, фахівці рекомендують на час лікування відмовитися від твердої їжі. Каші, протерті супи, овочеве пюре – основа дієти. Не можна широко відкривати рот, кричати та їсти великими порціями.
Читайте більше про напрямки в "Добробут"
Ускладнення
Якщо хворий вчасно звернувся по медичну допомогу та суворо дотримувався рекомендації під час носіння шини, то результат буде сприятливий. Рецидивів у такому випадку бути не повинно. Лише в деяких випадках тривалий час відзначається біль при жуванні, яка усувається фізіотерапією. А ось раннє навантаження на щелепу та наявність деформувальних суглобових захворювань може спровокувати рецидив, і, як правило, не один.
В профілактичних цілях рекомендуються такі заходи:
- використання спеціальних протезів, що обмежують відкривання рота;
- корекція зубів, які можуть викликати зсув суглоба;
- своєчасне лікування та протезування зубів, що відповідають за нормальне положення щелепи;
- заняття міогімнастикою для зміцнення жувальних м’язів.
Щоб уникнути травм і вивихів щелепи необхідно стежити за амплітудою відкривання рота і проводити профілактику.
Автор статті - Терещук Сергій Антонійович
Дата публікації: 30.01.2021
Більше про хірургію голови та шиї в "Добробут"
Наші послуги
Наші переваги
Наші лікарі
Оберіть найближчу до себе клініку
Хочете отримати онлайн роз`яснення від лікаря ММ "Добробут"?
Завантажуйте наш додаток Google Play та App Store
@2x.png)
@2x.png)
Сертифікати ISO
Акредитаційні сертифікати
Ліцензії медичної практики
%402x.png)
%402x.png)
