За даними офіційної статистики практично кожен житель планети заражений яким-небудь видом герпесу. Один з найбільш поширених – оперізуючий герпес, інфекційний агент якого має красиву назву Varicella zoster.
Оперізуючий герпес – що це за хвороба, який механізм її розвитку і причому тут знайома всім “дитяча” інфекція вітрянка? Відповідаючи на ці питання, медична наука вибудувала логічний ланцюжок, що складається з трьох послідовних етапів:
Причини виникнення оперізуючого герпесу залежать від факторів, що сприяють зниженню імунітету пацієнта. Основним спусковим механізмом розвитку захворювання вважається природне вікове ослаблення захисних сил організму – в групу ризику входять люди похилого віку (старше 60 років). Однак оперізуючий герпес, причини якого пов’язані з ситуаціями, коли людина регулярно знаходиться в стресовому стані або наявністю у нього супутніх хронічних захворювань (наприклад, цукровий діабет або серцева недостатність), може розвинутися і в молодому віці. Обов’язковою причиною виникнення оперізувального герпесу є наявність вітряної віспи в анамнезі.
Оперізуючий герпес (симптоми) в початковій стадії практично нічим не відрізняється від звичайної вірусної інфекції (ГРВІ). Пацієнти кажуть про знайому “простудну” симптоматику:
Коли розвивається оперізуючий герпес, симптоми проявляються шкірними висипаннями у вигляді дрібних бульбашок з серозним вмістом. Больовий синдром в місцях ураження відрізняється підвищеною інтенсивністю. Висип, як правило, локалізований на одному боці тіла і обмежений зоною іннервації нервів. Найчастіше – це міжреберні проміжки, але зустрічається оперізуючий герпес на обличчі (області гілок трійчастого нерва) або в місцях проходження великих нервів на верхніх або нижніх кінцівках. Через 2 – 4 тижні лопнувші бульбашки підсихають, покриваючись корочками. Класично протягом оперізувального герпесу (симптоми) передбачається наявність в подальшому можливих постгерпетичних невралгій.
Оперізуючий герпес у дітей – досить рідкісне захворювання, дебютує у віці старше 13 років. Причинами розвитку патологічного процесу може стати надлишок дій, що ведуть до ослаблення імунної системи – переохолодився, перегрівся, перенервував, перехворів і т. д. У будь-якому випадку оперізуючий герпес у дитини – вторинне захворювання після минулої раніше вітряної віспи.
Оперізуючий герпес при вагітності є подією не прогнозованою. При цьому існує ймовірність зараження дитини герпетичної інфекцією (близько 8%). Оперізуючий герпес у вагітних, виявлений на пізньому терміні, загрожує спровокувати у малюка неонатальную вітряну віспу. Лікування оперізувального герпесу при вагітності пов’язане з певними труднощами. Сильні противірусні засоби можуть виявитися токсичними для плоду. Важливо дотримання гігієнічних процедур – повноцінна обробка уражених ділянок шкіри дозволеними лікарем знеболюючими і протизапальними засобами.
Діагностика оперізуючого герпесу складається з двох етапів – візуальний лікарський огляд, а також при необхідності додаткові високоінформативні лабораторні дослідження. У разі атипової форми захворювання можуть бути призначені: імуноферментний аналіз (ІФА), ПЛР-аналіз (метод полімеразної ланцюгової реакції) і ін. Однак при характерних клінічних проявах оперізувального герпесу діагностика цієї патології включає в себе:
Лікування оперізувального герпесу переслідує дві мети – купірування гострої симптоматики, а також зменшення частоти і тяжкості рецидивів. Незважаючи на величезний спектр сучасних медикаментозних засобів, препарату, який повністю виліковував би оперізуючий герпес, не існує. Залежно від тяжкості проявів оперізуючого герпесу лікування у дорослих пацієнтів складається з комплексу заходів:
Для активізації імунної системи людини лікування оперізуючого герпесу передбачає застосування імуноукріпляючих препаратів. У разі нагноєння висипань, тобто вторинної бактеріальної інфекції можуть бути призначені антибіотики.
Оперізуючий герпес: лікування у дітей, як і у дорослих, проводиться амбулаторно. Показаннями для госпіталізації дитини в інфекційне відділення є важкий перебіг захворювання або ускладнення з боку центральної нервової системи. Коли діагностовано оперізуючий герпес у дітей, лікування (крім медикаментозної терапії) може включати обробку бульбашок і кірочок зеленкою, а також фізіотерапію (наприклад, кварцове або ультрафіолетове опромінення). Такі заходи дуже важливі для попередження виникнення вторинної бактеріальної інфекції.
При оперізуючому герпесі ускладнення виникають в основному неврологічного характеру. Найпоширеніше – постгерпетична невралгія, яка може проявлятися виснажливими болями протягом декількох місяців або років. Крім того, виявляються рухові розлади, розвиваються порушення чутливості. При вушній або очній формі оперізуючого лишаю наслідки найважчі:
Вторинна бактерицидна інфекція додає до оперізуючого лишаю ускладнення запального характеру (наприклад, пневмонію).
Кожен випадок захворювання вимагає індивідуального підходу в лікуванні оперізувального герпесу. Профільні лікарі клініки Doctor Sam нададуть Вам кваліфіковану консультацію. Наприклад, дадуть грамотні рекомендації щодо нюансів лікування оперізувального герпесу у літніх людей або пояснять необхідність своєчасної вакцинації.
Автор статті - Карина Валеріївна Борякова
Дерматовенеролог; Дерматовенеролог дитячий;
Трихолог; Лікар-Косметолог
Рецензент статті - Тетяна Анатоліївна Селіванова
Дерматовенеролог для дітей і дорослих, лікар онколог