Ринофарингітом називається гострий запальний процес слизової оболонки носа і задньої стінки глотки. Розрізняють гостру і хронічну форму патології. Перша характеризується яскравою симптоматикою і раптовим початком. Хронічний ринофарингіт — наслідок недолікованої гострої форми зі слабко вираженими проявами.
Провокуючі фактори: гіпо- й авітаміноз, неповноцінне харчування, переохолодження, знижений імунітет. Хворобу провокує також утруднене носове дихання, забруднення атмосферного повітря, хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів. Причиною захворювання вірусним ринофарингітом при вагітності найчастіше є бактерії, джерелами яких є каріозні зуби, синусит, риніт.
Інкубаційний період захворювання складає від одного до трьох днів. Однак перші прояви даються взнаки вже в першу добу. Якщо дитина вередує і відмовляється від їжі, часто чхає і покашлює, зверніться за допомогою до педіатра. Після огляду лікар розпише схему лікування і дасть поради щодо догляду за малюком. Своєчасне лікування допоможе уникнути багатьох ускладнень.
Лікування ринофарингіту в дітей складається з щадної дієти, противірусних препаратів, масляних крапель для закапування в ніс, антисептичних та антибактеріальних спреїв для зрошення горла і антигістамінних, жарознижувальних засобів. Якщо патологія викликана бактеріями, призначають антибактеріальні засоби системного впливу у формі таблеток. Інгаляції при катаральному ринофарингіті у дитини рекомендовані при густих виділеннях з носа і кашлю. Процедура протипоказана при високій температурі й у разі наявності гнійних виділень.
До розвитку ускладнень найбільш схильні малюки з ослабленим імунітетом і наявністю хронічних захворювань.
Після опитування хворого, збору анамнезу, риноскопії та фарингоскопії отоларинголог призначить додаткові методи обстеження: загальний аналіз крові та бактеріологічний аналіз слизу, ендоскопію, рентген, КТ/МРТ носоглотки та придаткових пазух. Для підтвердження діагнозу «субатрофічний ринофарингіт» в окремих випадках може знадобитися консультація гастроентеролога. Також можлива алергічна форма захворювання.
Основна мета лікування — усунути інфекцію (віруси) і нормалізувати носове дихання. Здійснити це допоможе медикаментозна терапія, фізіотерапія і рецепти народної медицини.
Антибіотики при ринофарингіті у дорослих — амоксицилін, азитроміцин, цефадроксил. Доповненням до терапії стануть протикашльові, противірусні препарати, антисептики, жарознижувальні, антигістамінні засоби, в’яжучі краплі в ніс в разі наявності серозних виділень. У тяжких випадках при хронічній формі захворювання лікарі рекомендують кортикостероїдні препарати місцевої дії.
Хворому рекомендовано постільний режим, рясне пиття, легкозасвоювана їжа і вітамінотерапія. Гарним доповненням до медикаментозного лікування стане промивання носа, полоскання горла відварами трав, інгаляції і фізіотерапевтичні процедури.
Як лікувати ринофарингіт у немовлят? Для промивання носа педіатри рекомендують використовувати фізіологічний розчин і краплі на основі морської води. Видалити слиз допоможе невелика «груша» з гумовим наконечником. Під час консультації лікар детальніше розповість про особливості лікування малюків і підкаже, як лікувати хронічний ринофарингіт.
Дотримуючись нескладних рекомендацій лікарів, ви зможете уникнути ринофарингіту та його численних ускладнень.
Автор статті - Терещук Сергій Антонійович
Дата публікації: 30.07.2020