Ентерит - запалення слизової тонкого кишечника, характеризується дистрофічними змінами слизової оболонки і порушенням функції травного тракту. Дане захворювання розвивається в гострій або хронічній формі. Найчастіше причиною ентеритів є вірус з роду ротавірусів, від чого це стан помилково називають «кишковим грипом», хоча до грипу цей збудник не має ніякого відношення.
У дітей причинами такого стану також можуть бути інші віруси і бактерії, токсичні речовини, алергічна реакція на деякі харчові продукти або ліки. Будова і функція травної системи у дорослих відрізняється від дитячого організму, тому симптоми хронічного ентериту можуть відрізнятися.
К сприяючим до хронічного ентериту факторів належать: малорухливий спосіб життя, травми живота, незбалансований раціон, порушення кровообігу, спайки черевної порожнини. Шкідливі звички, такі як куріння і зловживання алкоголем також можуть призвести до хронічних розладів травлення.
Залежно від перебігу виділяють гостру і хронічну форму захворювання. За механізмом розвитку ентерит може бути первинний і вторинний. По тяжкості - легкий, середньотяжкий, важкий без ускладнень і важкий з ускладненнями.
Інфекційний ентерит кишечника виникає в результаті розвитку в кишечнику хвороботворних мікроорганізмів. Хвороба протікає, як правило, гостро. Симптоми ротавірусного ентериту - рідкий стілець (до 10 разів на добу), переймоподібний біль в животі, переважно в області пупка, сухість у роті, білий наліт на язиці, здуття живота, слабкість, ознаки зневоднення організму. Для інфекційного ентериту характерна тахікардія, зниження артеріального тиску, збільшення частоти дихання.
Прояви ентериту залежать від форми захворювання і його причини. Всі прояви хвороби можна розділити на кишкові та позакишкові. До останніх відносяться: загальна слабкість, зниження апетиту, втрата ваги, сухість шкіри, ламкість волосся, сіруватий колір шкірних покривів, стоншення нігтів.
Діагностика починається з огляду пацієнта і збору анамнезу. В якості додаткового обстеження лікар призначить загальний аналіз крові, біохімію, копрограму, кал на вірусологічне дослідження, рентгенографію із застосуванням контрастної речовини, ультразвукове дослідження печінки та підшлункової залози, ендоскопію. Діагностика ентериту включає комплексний підхід. Вкрай важливо диференціювати дану патологію від тиреотоксикозу, неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крона, дисбактеріозу, синдрому подразненого кишечника.
Терапія проводиться в двох напрямках: усунення безпосередньої причини захворювання і корекція симптоматичних порушень. У лікуванні ентериту надзвичайно важлива дієта. Лікарі рекомендують виключити копченості, молоко, жирне м'ясо і рибу, свіжу випічку, напівфабрикати. Під забороною - алкоголь і куріння. Основа меню при ентериті - протерті супи, каші на воді, парові котлети, варене нежирне м'ясо, тушковані овочі. При дотриманні рекомендацій лікаря гостра симптоматика зникає вже на 3-4 день, а повне одужання настає через півтора-два тижні.
Гарним доповненням до медикаментозного лікування стануть рецепти народної медицини, застосовувати які можна тільки після консультації з лікарем. На особистому прийомі в нашому медичному центрі ви зможете дізнатися, як лікувати вірусний ентерит у людини і уникнути таких ускладнень, як судинна недостатність, виразка кишечника, перфорація, кишкова кровотеча, некроз кишки.
Легка і середня ступінь ентериту при своєчасній діагностиці та кваліфікованому лікуванні закінчується повним одужанням без будь-яких наслідків. Прогноз важкої форми неоднозначний. Хронічний ентерит має тенденцію до прогресування. Без належного лікування хвороба може призвести до тяжких наслідків (некроз кишки, перфорація і виразки стінки кишки).
Автор статті: Єлізаров Вадим Валентинович
Дата публікації: 24.11.2019