Рахіт – полізахворювання обміну речовин, яке супроводжується дефіцитом вітаміну D. Найчастіше хвороба діагностується у малюків до трьох років. Ознаки рахіту в дітей до 1 року – м'язова гіпотонія, викривлення трубчастих кісток, сплощення потилиці, деформація грудної клітки. Серед факторів ризику: недоношеність, велика вага новонародженого, багатоплідна вагітність, порушення з боку ШКТ у малюка і спадковість.
Причини захворювання дитячим рахітом:
Доведено, що хлопчики більш схильні до рахіту, ніж дівчатка.
Є три ступені тяжкості хвороби: легкий, середній і важкий.
Перший ступінь протікає безсимптомно. Другий характеризується невеликими змінами в кістковій системі і внутрішніх органів. Для третього характерні ураження нервової системи, відставання у фізичному і психологічному розвитку, численні деформації в кістках і хребті.
Крім того, виділяють гострий, підгострий і рецидивуючий перебіг рахіту.
Гострий перебіг характеризується неврологічною симптоматикою і явищами остеомаляції (біль в кістках, м'язова гіпотонія, гіпотрофія, деформація скелетних кісток і патологічні переломи).
Підгострий перебіг супроводжується остеоїдною гіперплазією (розростання остеоїдної тканини). Патологія проявляється потовщенням зап'ястя, тім'яними і лобовими буграми, «рахітними чотками», потовщенням міжфалангових суглобів на пальцях рук.
Для рецидивуючого ступеня розвитку хвороби рахіт характерне чергування періодів загострення і ремісії зі збереженням залишкових явищ.
Клінічні варіанти захворювання: фосфопенічний, кальційпенічний і рахіт без виражених змін показників кальцію і фосфору.
Крім первинного рахіту педіатри виділяють вторинний, який розвивається на фоні патології обміну речовин, хронічних захворювань нирок і жовчовивідних шляхів, а також при тривалому прийомі протисудомних препаратів.
На нашому сайті ви знайдете більше інформації про те, нестача якого вітаміну викликає рахіт у людини, і зможете записатися на прийом до педіатра. За необхідності в центрі можна пройти повну діагностику, включаючи лабораторні дослідження.
Серед ознак, які можуть з'явитися вже на третьому-четвертому місяці після народження,: запори, облисіння потилиці, безпричинний плач, неспокій, підвищена пітливість. Рання діагностика і правильне лікування гарантують повне одужання малюка.
Вторинні симптоми рахіту в немовлят:
При кваліфікованому лікуванні рахіту в дітей покращення настає через 2-3 місяці, однак сформовані кісткові деформації, як правило, не зникають повністю. Деякі (великий лоб, сплощена потилиця, деформована грудна клітка) залишаються на все життя.
Діагноз ставиться після ретельного огляду малюка і отримання результатів додаткового обстеження (лабораторні дослідження, УЗД, денситометрія та КТ трубчастих кісток і рентгенограма). Остання застосовується рідко.
Лабораторні дослідження: аналіз крові на електроліти, аналіз на активність лужної фосфатази, аналіз на метаболіти вітаміну D.
Важливо провести диференціальну діагностику рахіту з гідроцефалією, ДЦП, рахітоподібними захворюваннями і вродженим вивихом стегна.
Лікування полягає в правильній організації режиму дня, повноцінному харчуванні, медикаментозній та немедикаментозній терапії.
Специфічне лікування – призначення вітаміну D. Доза препарату підбирається педіатром індивідуально в залежності від ступеня тяжкості захворювання.
Як лікувати грудний рахіт – немедикаментозні методи:
Профілактика рахіту в дитини ділиться на пренатальну і постнатальну. Допологова – повноцінне харчування вагітної жінки, обов'язковий прийом спеціальних вітамінно-мінеральних комплексів і достатнє перебування на свіжому повітрі. Постнатальна – грудне вигодовування малюка, прийом вітамінів і раціональне харчування жінки, а також профілактичний масаж дитини.
Рецензент статті - Риков Олексій Аркадійович