Затримкою розвитку дитини називається стан, коли анатомо-фізіологічні параметри її організму не відповідають віковим нормам. Причини затримки моторного розвитку, чинники, які сприяють розумовому відставанню дітей, методи лікування та спеціальні програми, перспективи таких дітей у майбутньому – ці та інші питання багато років хвилюють батьків та педагогів. Але оскільки вони мають медичний аспект, активну участь у спостереженні за такими дітьми і корекції порушень беруть також лікарі.
Найчастіше спостерігається затримка розвитку:
Комбіновані форми такої патології (наприклад, затримка психомоторного розвитку дитини) спостерігаються приблизно так само часто, як і ізольовані.
Проблематика цього стану полягає у такому. Діти із затримкою розвитку, з одного боку, потребують особливого оточення та умов, з іншого – спілкування з ровесниками із нормальним розвитком. Від грамотного балансу цих умов залежить адаптація таких дітей у суспільстві. У зв’язку з цим ініційовано створення і розвиток такого медико-педагогічного напряму, як інклюзія. У широкому розумінні інклюзія означає включення дітей із затримкою розвитку у звичайне життя звичайного середовища – наприклад, у школах створюють інклюзивні класи, в яких навчаються діти без порушення і діти із затримкою розвитку.
Всі причини затримки розвитку дитини у цілому можна поділити на такі групи, як:
Основні медичні причини – це:
Соціальними причинами затримки розвитку найчастіше стають:
Педагогічні причини – це насамперед:
Всі причини тісно переплетені між собою – так, дуже часто дитина, яка проживає у бідній сім’ї, харчується гірше (медичний аспект) і уваги отримує менше (педагогічний аспект), аніж її ровесники із благополучних родин.
Соціальна та педагогічна реабілітація, програми занять для дітей із затримкою психічного розвитку (і не лише психічного) будуть неефективними, якщо не ліквідувати причини цієї затримки.
Тактика щодо дитини із затримкою розвитку доволі складна: вона потребує злагоджених зусиль педагогів, лікарів, соціальних працівників і членів сім’ї дитини. Реабілітація таких дітей має бути комплексною. Так, навчання дітей із затримкою психічного розвитку повинне супроводжуватися регулярними оглядами у педіатра (чимало захворювань перебігають як синдроми, коли разом із інтелектуальними та психічними порушеннями спостерігаються соматичні збої – інакше кажучи, анатомо-фізіологічні порушення).
Окрім того що дитину із затримкою розвитку необхідно постійно адаптувати до умов навколишнього середовища, до яких вона не готова фізично та психологічно, існує ще одна проблема. Усунення медичних причин такого стану (лікування вираженого інфекційного процесу, реабілітація після проживання впроголодь і так далі) потребує певного часу – водночас навчальний процес триває безперервно, і паузи для яких-небудь заходів, спрямованих на реабілітацію дітей із затримкою розвитку, не передбачаються. Тому, щоб такі діти не «випадали» з навчального процесу, під них пристосовують (без втрат для інших учнів) умови навчання – наприклад, шляхом запровадження адаптованої програми у школі для учнів із затримкою розумового розвитку.
Детальніше про заходи, спрямовані на лікування, навчання і реабілітацію дітей із затримкою розвитку, ви можете прочитати на сторінках нашого сайту.
Рецензент статті - Риков Олексій Аркадійович