Реабілітація після металоостеосинтезу – на що звернути особливу увагу

Металоостеосинтез – це сучасний метод лікування складних ушкоджень кісток і суглобів за допомогою спеціальних імплантів: пластин, стрижнів та спиць для зовнішньої фіксації, які закріплюються на кісткових уламках і відновлюють єдність кісток. Метод використовується здебільшого для лікування різних переломів. Термін реабілітації після металоостеосинтезу порівняно невеликий – від трьох до шести місяців. Період відновлення залежить від складності травми, загального стану пацієнта, його віку, а також від того, як чітко виконуються рекомендації лікаря. Ігнорування вправ і недотримання схеми прийому лікарських препаратів можуть значно ускладнити період реабілітації.

Підготовка до оперативного втручання проводиться за стандартною схемою, що складається з комплексу загальноклінічних лабораторних та інструментальних обстежень. Хворому необхідно здати кров на загальний аналіз і біохімію, коагулограму, а також сечу на загальний аналіз. Крім того, в межах підготовки пацієнту призначається ЕКГ, рентгенографія і томографія пошкодженої ділянки. За необхідності консультація профільних спеціалістів.

Важливо провести тести на сумісність із препаратами, необхідними для знеболювання та анастезії. Тестування проводить лікар анестезіолог.

Це внутрішньокісткова фіксація за допомогою металевих та металополімерних стержнів (цвяхів). Такий спосіб остеосинтезу може бути застосований при всіх діафізарних переломах, переломах проксимального та дистального відділів (внутрішньо-суглобових та навколосуглобових) стегнової кістки, переломах проксимального відділу великогомілкової кістки, переломах хірургічної шийки плечової кістки. Є відкритий і закритий варіанти. Для літніх людей ця операція – шанс стати на ноги і не бути прикутими до ліжка. Інтрамедулярний металоостеосинтез належить до категорії внутрішньокісткових операцій, під час яких співставлення відламків відбувається вручну. Після цього в мозковий канал кістки вводиться фіксувальний стержень.

Ускладнення після операції зустрічаються рідко. В основному вони пов'язані з поганою якістю металоконструкції. Друга причина виникнення ускладнень – введення чужорідного тіла в кістково-мозковий канал, що може викликати його здавлювання і порушити кровопостачання. У поодиноких випадках можливе руйнування кісткового мозку з подальшою жировою емболією.

Переломи діафіза стегнової кістки належать до тяжких травм, які можуть супроводжуватися значною крововтратою і больовим шоком. Операція, як правило, проводиться в перший тиждень після перелому.

Курс відновлення розписується хірургом-ортопедом і реабілітологом індивідуально. Враховується ступінь ураження, метод оперативного втручання, загальний стан хворого, його вік і наявність хронічних захворювань. У програму входять не тільки лікарські препарати, але і фізіотерапія, масаж, ЛФК.

Основним завданням лікувальної фізкультури є поліпшення кровообігу, повне відновлення функції кінцівки та профілактика хворобливих відчуттів.

Лікувальний масаж після металоостеосинтезу хребта призначається на п'яту добу після операції. Спочатку це просте погладжування і постукування, які з часом трансформуються в повноцінний масаж. Мета масажу – поліпшення кровообігу і зменшення набряків.

Фізіотерапія – парафінові аплікації, УВЧ, електрофорез, магнітотерапія та індуктотермія. Вибір методу залежить від локалізації перелому, виду операції і типу встановленої металоконструкції.

При чіткому виконанні всіх рекомендацій лікаря абсолютне відновлення настає через три-шість місяців.

Автор статті - Шмагой Василь Леонідович

Дата публікації: 30.12.2020