Простатит - запальний процес в передміхуровій залозі. Залежно від давності захворювання, його ступінь вираженості, вихідного стану органу виділяють гострий і хронічний простатит.
Гострий простатит за статистикою зустрічається значно рідше хронічного, виникає в початково нормальній передміхуровій залозі. Причиною захворювання найчастіше є інфекція, яка потрапляє в простату з органів сечостатевої системи або віддаленого осередку запалення.
Сприятливі фактори розвитку даного захворювання аналогічні хронічному простатиту, проте їх ступінь і тривалість впливу вище. Даний гостро - запальний процес починається з яскраво виражених симптомів: пацієнта турбують важкість у промежині, збільшення частоти позивів до сечовипускання, хворобливе сечовипускання, підвищення температури тіла, озноб і загальна слабкість.
Несвоєчасне звернення до лікаря і самолікування при гострому простатиті чреваті серйозними ускладненнями - гострою затримкою сечовипускання, формуванням гнійника в простаті, гострим запальним процесом верхніх сечових шляхів аж до сепсису. При несвоєчасному, неадекватно призначеному лікуванні, а іноді і без зрозумілої причини, навіть при суворому виконанні пацієнтом всіх необхідних лікарських рекомендацій і проведення лікування за найсучаснішими протоколами, на жаль, гострий запальний процес в простаті стихає, скарги можуть зникнути, але процес може придбати безсимптомний перебіг, що загрожує подальшу морфологічну зміну органу, тобто - формуванням структурного плацдарму для розвитку хронічного простатиту.
Для попередження такого прогнозу особливе значення має контроль вилікування в кінці проведеного курсу лікування гострого або загострення хронічного простатиту, чим іноді нехтують як пацієнти, так і лікарі.
Хронічний простатит зустрічається значно частіше, ніж гострий, як правило, при тривалому впливі факторів. За класифікацією хронічний простатит принципово розділяють на бактеріальний та абактеріальний. Вирішальну роль у виникненні запалення грають застій крові і секрету простати в залозі. Факторами є:
Симптоми захворювання досить різноманітні, однак найбільш часті - неприємні відчуття, що локалізуються в малому тазі, тягнучий біль, порушення сечовипускання, порушення ерекції та еякуляції. В окремих випадках хронічний простатит може протікати безсимптомно.
У кожному разі уролог індивідуально визначає причини і сприятливі фактори, приймає рішення про вибір тактики лікування. Уролог ставить діагноз після всебічного обстеження пацієнта і при наявності лабораторних досліджень. При бактеріальному простатиті потрібно здати загальний аналіз крові і сечі, а також бактеріологічний посів сечі і секрету простати. Крім того, лікарю необхідно буде провести палацовий огляд простати. Може бути призначено ультразвукове дослідження.
Схема лікування в кожному випадку індивідуальна і спрямована на усунення основних патогенетичних механізмів розвитку і підтримки запального процесу в простаті у конкретного пацієнта. Загальна стандартизована рекомендація при лікуванні хронічного простатиту бактеріальної етіології - призначення антибіотиків. Гостра форма захворювання в деяких випадках потребує стаціонарного лікування. При хронічній і абактериальній формі хороші результати дають фізіотерапія, масаж простати і альфа-блокатори. На питання, чи можна вилікувати простатит, відповімо: так, особливо якщо мова йде про "свіжий" процес, при неухильному дотриманні рекомендацій лікаря.
Профілактичні заходи прості і легко здійснимі: дотримання режиму праці та відпочинку, своєчасне лікування інфекцій, правильне харчування, фізична активність і використання засобів контрацепції - це допоможе запобігти простатит. Також уникайте переохолодження та перегрівання. При появі тривожних симптомів відвідайте уролога. Звертайтеся - ми лікуємо простатит. Наші лікарі допоможуть в питаннях профілактики і проведуть якісний огляд.
Автор статті: Чумак Олександр Анатолійович
Дата публікації: 21.02.2020