Види ендокардиту, причини, симптоми та принципи лікування

Запалення внутрішньої оболонки серця в кардіології називається ендокардитом. Найчастіше причиною захворювання ендокардитом є проникнення інфекційного агента безпосередньо в тканини серця. Однак спровокувати запалення можуть і інші патології внутрішніх органів. При своєчасній діагностиці і грамотному лікуванні прогноз хвороби сприятливий. В іншому випадку можлива смерть.

Класифікація була зроблена для систематизації та диференціації ознак захворювання, розуміння того, як повинна проводитися терапія у кожному конкретному випадку. Клінічна картина залежить від виду патології:

Інфекційний ендокардит. Може бути первинним і вторинним. У першому випадку мова йде про проникнення інфекційного агента в здорові тканини серця, у другому – про поширення інфекції на вже пошкоджені клапани органу. Критерії інфекційного ендокардиту:

• може протікати в гострій і підгострій формі;
• за відсутності грамотного лікування трансформується в хронічну форму;
• нерідко діагностуються ускладнення навіть після повного одужання – тромбоз, відрив вегетаційних судин, перфорація (формування отворів) клапана.

Характерними симптомами інфекційного ендокардиту є підвищення температури тіла, болі в голові і м'язах, висипання на шкірі, надмірне потовиділення.

Ревматичний ендокардит. Найбільш поширений вид захворювання, умовно поділяється на кілька підвидів:

• гострий бородавчастий – на поверхні внутрішньої оболонки серця утворюються виразки, які за формою нагадують бородавки;
• дифузний – ендокардит мітрального клапана серця, може називатися ревматичним пороком;
• повторний бородавчастий – утворення на тканинах серця формуються після лікування гострої форми. Підвид відмінно діагностується на ЕКГ;
• фибропластичний – заключна стадія розвитку захворювання.

Симптоми ревматичного ендокардиту нехарактерні. Тому для диференціації цього виду патології потрібно проводити специфічне обстеження хворого. Від пацієнта надходять скарги на задишку при фізичних навантаженнях, а потім і в стані спокою, ниючі болі в грудях, прискорене серцебиття. Характерною ознакою підгострого ендокардиту ревматичного виду є «барабанні пальці» – потовщення останньої фаланги пальців.

Бактеріальний ендокардит. Розвивається внаслідок ураження внутрішньої оболонки серця хвороботворними бактеріями. Симптоми бактеріального ендометриту схожі з інфекційним видом цієї патології – пацієнт скаржиться на слабкість, підвищену стомлюваність, невмотивоване підвищення температури тіла, формування нігтьової пластини у вигляді годинникового скла.

За підозри на бактеріальний ендокардит лікар проведе повноцінне обстеження пацієнта, і буде виявлено справжній збудник запального процесу. Такий підхід в діагностиці гарантує призначення ефективної терапії.

Схема терапії підбирається лікарем-кардіологом в індивідуальному порядку і залежить від того, який саме вид запалення внутрішньої оболонки серця був діагностований. Лікування інфекційного ендокардиту обов'язково проводиться в стаціонарних умовах. Після двотижневої стаціонарної терапії пацієнта виписують на амбулаторне лікування.

Терапія інфекційного ендокардиту зводиться до призначення антибактеріальних препаратів курсом на 5 тижнів. Подібна тривалість лікування нерідко викликає ряд ускладнень, а саме: порушення мікрофлори кишечника, надмірні навантаження на печінку, неповноцінну роботу сечовидільної системи.

Терапія бородавчастого ендокардиту полягає в лікуванні основного захворювання, прийомі протизапальних препаратів і засобів, що запобігають утворенню тромбів. Якщо цей вид хвороби протікає в неускладненій формі, то курс лікування проводиться в амбулаторних умовах, але під регулярним контролем лікарів.

Клінічні рекомендації при септичному ендокардиті:

• негайне проведення потужної, агресивної антибактеріальної терапії;
• індивідуальний підбір протизапальних препаратів;
• короткочасний курс плазмаферезу (очищення крові).

Хірургічне лікування ендокардиту призначається вкрай рідко, коли медикаментозна терапія не дає позитивних результатів. Якщо під час операції були виявлені вогнищеві ураження серцевого клапана, то після відновлення пацієнт направляється на протезування цих відділів. Патологічні зміни серцевих клапанів виникають при розвитку будь-якого виду патології – це класичне ускладнення після ендокардиту. Уникнути його можна лише у випадку ранньої діагностики і кваліфікованого лікування.

Ендокардит – одне з небагатьох захворювань серця, розвитку якого можна запобігти. Лікарі дають такі рекомендації:

1. Своєчасно проводити лікування будь-якої інфекції, навіть якщо це банальна ангіна. Ні в якому разі не можна її «переносити на ногах». Постільний режим, прийом медикаментів і народна медицина знизять навантаження на серце.
2. При появі навіть невеликого дискомфорту в області грудей і задишки при фізичних навантаженнях необхідно відвідати кардіолога і пройти обстеження. При виявленні ендокардиту на ранній стадії одужання настає в 98% випадків.
3. За наявності в анамнезі будь-якого захворювання серця, зокрема вроджених вад, рекомендовані обов'язкові профогляди зі спеціальним обстеженням. Не допускати проникнення в організм хвороботворних бактерій і інфекційних агентів . Обов'язково зміцнювати імунітет.

Більш докладно про те, як можна уникнути розвитку запалення внутрішньої оболонки серця і як проводиться профілактика ревматичного ендокардиту, можна дізнатися на нашому сайті.