Анальний канал являє собою самий кінцевий відділ шлунково-кишкового тракту. У новонароджених його довжина становить 1,7 см, у дорослих до 4 см. За винятком коротких періодів дефекації, анальний канал весь час перебуває в замкнутому стані. Разом з м'язами діафрагми таза цей відділ травної трубки здійснює функцію утримання калу і акт дефекації. Ось чому навіть найменші пошкодження цієї зони стають причиною великої кількості скарг і суттєво впливають на якість життя.
Анальна тріщина являє собою дефект слизової оболонки в області заднього проходу. По суті, при появі анальної тріщини в анальному каналі формується рана, при цьому пошкоджується захисна внутрішня вистилка і оголюється м'язовий шар прямої кишки. Такого роду тріщини частіше утворюються на задній, рідше - передній стінках анального кільця і вкрай рідко зустрічаються тріщини на бічних поверхнях. Зазвичай довжина дефекту не перевищує 2-х см, а ширина і глибина можуть становити всього кілька міліметрів.
Анальні тріщини бувають гострими і хронічними.
Якщо тріщина «свіжа» і з'явилася недавно, то вона вважається гострою тріщиною. В цьому випадку консервативне лікування виявляється досить ефективним. При дотриманні всіх рекомендацій лікаря одужання настає відносно швидко. При відсутності належного лікування розвивається хронічна анальна тріщина, усунення якої може виявитися досить складним процесом.
За статистикою хронічна анальна тріщина зустрічається у 2-2,5% дорослого населення. Вона являє собою дефект слизової анодерми, по типу виразки, в зоні переходу шкіри в слизову, з грубими краями і дрібними горбками по всій довжині. Лікування такого типу захворювання проводиться хірургічним шляхом, тому що навіть при ремісії залишається висока ймовірність загострення. Повторної появи анальних тріщин на тому ж місці після операції не відбувається.
Перетворення гострої анальної тріщини в хронічну найчастіше відбувається на тлі стійкого спазму внутрішнього анального сфінктера. Вирішення цієї задачі є ключовим питанням в оперативному усуненні хронічного виразкового дефекту.
Лікування анальної тріщини буде більш успішним і короткостроковим, якщо пацієнт своєчасно звернувся за медичною допомогою. Відвідування проктолога необхідно, якщо відзначаються:
Часто пацієнти з анальною тріщиною стають роздратованими, з'являється безсоння, швидка стомлюваність. У деяких розвивається так звана боязнь дефекації - страх перед випорожненням кишечника, що додатково посилює запори і ще більше погіршує стан здоров'я.
Основною причиною появи тріщини в задньому проході вважається запор - людина змушена сильно тужитися і щільні калові маси пошкоджують слизову. Також патологія може розвинутися на тлі: анального сексу, родової діяльності (при потугах), надмірно травматичних досліджень заднього проходу в медичних установах. У розвитку анальних тріщин виділяють провокуючі фактори:
За статистикою найчастіше тріщина заднього проходу діагностується у жінок, рідше у чоловіків у віці від 25 до 40 років. Анальна тріщина у дитини - явище рідкісне і може бути пов'язане з частими запорами або розвиненими органами виділення. Перші симптоми захворювання - кров на калі і виражена боязнь горщика, туалету.
У дитячому віці загоєння тріщини відбувається набагато швидше, ніж у дорослих. Вирішити проблему цілком реально безопераційним способом, але дуже важливо вчасно звернути увагу на скарги і страхи дитини.
Невелика тріщина може зажити самостійно - досить усунути дратівливі чинники: кілька днів дотримуватися дієти, не допускати запорів. Але найчастіше до проктолога пацієнт потрапляє, коли не вдається впоратися з проблемою самостійно, в цих випадках зазвичай діагностуються тріщини, при яких розриви слизової оболонки досягають великих розмірів. У цих випадках застосовується комплексна терапія:
Якщо терапія не дає позитивної динаміки, то проводиться операція з приводу анальної тріщини. Зазвичай таке рішення приймається через 1 місяць після появи тріщини в 2-х випадках: якщо не проводилося ніякого лікування або ж воно виявилося неефективним.
Суть хірургічного лікування - висічення анальної тріщини, під час операції прибираються горбки й нерівності по краях тріщини, що заважають загоєнню, в ряді випадків додатково проводиться пластика анального сфінктера для попередження його спазму в подальшому. Для відновлення в післяопераційному періоді призначають дієту, рекомендують помірну фізичну активність. Це запобігає застійні явища в тазу, прискорює реабілітацію і служить профілактикою повторних утворень тріщин заднього проходу.
Автор статті: Єлізаров Вадим Валентинович
Дата публікації: 25.04.2019