Ентезопатія – лікування, ознаки захворювання

Причини розвитку, симптоми і лікування ентезопатії

Ентезопатія – хвороба, обумовлена поєднанням дегенеративних і запальних процесів, що локалізуються в місцях прикріплення зв’язок або сухожиль до кісток. Ці структури об'єднані двома факторами – вони складаються зі сполучної тканини і прикріплені до кісток. Саме ці місця кріплення в медицині називаються ентезісом, а всі патологічні процеси, що протікають в них, – ентезопатії. Окрім цього запалення може поширюватися на фасції, суглобові капсули, синовіальну сумку суглоба. До захворювання схильні люди молодого і середнього віку. Патологія досить поширена й вимагає серйозного ставлення. Без належного лікування ентезопатія може стати причиною інвалідизації.

Причини ентезопатій

Найчастіше причинами розвитку захворювання є хронічне перенавантаження та мікротравматизації внаслідок професійної діяльністі людини. Наприклад, захворювання діагностується у футболістів, танцюристів, бігунів, тенісистів, гольфістів, спортсменів і тих, хто змушений регулярно відчувати фізичні навантаження на роботі (вантажники, будівельники). Люди з ожирінням теж схильні до ентезопатій.

Іноді захворювання виступає як один із симптомів якоїсь іншої патології і найчастіше свідчить про прогресування:

реактивного або інфекційного артриту;

псоріатичного або ентеропатичного артриту;

аутоімунного захворювання.

Клінічна картина

Найбільш часто ентезопатія виникає в області колінного, плечового, кульшового (тазостегнового) суглоба, а також в області стопи і ахіллового (п'яткового) сухожилля.

Основна ознака захворювання – дискомфорт у місці розвитку патологічного процесу. Наприклад, симптомом ентезопатії колінного суглоба буде сильний біль навіть при невеликому навантаженні на нього, припухлість шкіри навколо, почервоніння і підвищення температури. З часом рухати коліном людині стає все важче.

Навіть така виражена клінічна картина не дає змогу поставити діагноз після першого огляду хворого. Для підтвердження діагнозу лікар призначає ряд додаткових досліджень: аналіз крові, рентгенографію, ультразвукове дослідження, магнітно-резонансну томографію, остеосцинтіграфію з використанням технецію. Потрібно диференціювати захворювання від аутоімунних і системних патологій сполучної тканини. Діагностика повинна проводиться вчасно, оскільки подальше прогресування хвороби провокує її поширення: з'являються ознаки ентезопатії м'язів стегна, коли хворий втрачає можливість ходити самостійно.

Читайте більше про діагностику в ММ "Добробут"

Рентген

Ультразвукові дослідження

МРТ

Лікування ентезопатії

Гостра фаза розвитку захворювання вимагає медикаментозних призначень. У першу чергу необхідно забезпечити спокій у місці локалізації проблеми– якщо діагностована ентезопатія тазостегнових суглобів, то пацієнту показаний суворий постільний режим. Із лікарських препаратів йому можуть призначити:

сильні знеболювальні, які паралельно мають і протизапальну дію – Диклофенак, Німесулід;

анестетики місцевого застосування (вводять безпосередньо в осередок болю) – Новокаїн, Лідокаїн;

гормональні засоби – Дипроспан, Кеналог;
хондопротектори – глюкозаміну сульфат, хондроїтину сульфат.

Медикаментозні призначення робить лікар після обстеження пацієнта й уточнення діагнозу. Багато з перелічених вище препаратів мають численні протипоказання, тому потрібно враховувати ще й загальний стан здоров'я хворого.

Велике значення в лікуванні має фізіотерапія, яка призначається після усунення гострих симптомів. Наприклад, при ентезопатії сідничного горба призначається масаж і лікувальна фізкультура. Існує комплекс рекомендованих фізіопроцедур:

електростимуляція;
лазеролікування;

парафінотерапія;
магнітотерапія;

електрофорез;
ударно-хвильова терапія.

Детальніше про напрямок ортопедії-травматології в ММ "Добробут"

Ортопедія та травматологія

Дитяча ортопедія і травматологія

Досить рідко лікарі призначають хірургічне лікування ентезопатії – наприклад, коли хвороба вже запущена й консервативні методи не допомагають. Проводяться артроскопічні операції, які мають ряд переваг перед класичним розсіканням м'яких тканин для відкриття доступу до потрібної частини організму. Наприклад, якщо діагностована ентезопатія зв'язки надколінка в запущеній формі, коли у хворого припинився рух в суглобі і він пересувається за допомогою тростини чи милиць, то лікарі будуть надсікати зв'язку, видаляти тканини з дистрофічними змінами та знову все зшивати.

Хірургічне лікування займає чимало часу, відновний період буде тривалим, та й упродовж наступних років хворому потрібно буде регулярно проходити санаторно-курортне лікування та профілактику в стаціонарах.

Автор статті - Шмагой Василь Леонідович

Дата публікації: 27.01.2021

Запис на консультацію