Глосит – запалення тканин язика внаслідок травмування та впливу мікроорганізмів бактеріального або вірусного походження; може бути як самостійним захворюванням, так і симптомом іншої патології. Про причини складчастого глоситу в дітей, методи діагностики і лікувальної терапії йтиметься далі.
Крім того, розрізняють хронічний глосит і гострий з яскраво вираженою симптоматикою.
Це захворювання, як і «географічний язик», у малюків діагностують часто. Патологія зазвичай протікає безсимптомно і виявляється випадково при обстеженні з приводу іншого захворювання.
На фоні гормональної перебудови у вагітних найчастіше розвивається десквамативний глосит («географічний язик»). Причиною збою в організмі є підвищене споживання вітамінів та мікроелементів. Саме цей дефіцит і дає поштовх до зародження і розвитку патологічних змін. Порушення кровообігу, збільшення матки і захворювання ШКТ, пошкодження слизової язика як наслідок частої блювоти вагітних – фактори, що провокують розвиток захворювання. Під час вагітності розвивається фізіологічне зниження імунної активності, що дає змогу уникнути пошкодження плоду антитілами матері. Це призводить до того, що жінка стає дуже сприйнятливою до впливу різних інфекцій: бактерій, вірусів, грибків. Усе це може призводити також до виникнення глоситу — від катаральної до виразкової форм.
Лікування глоситу в майбутньої мами мусить складатися з безпечних лікарських препаратів. Найефективніше буде скерувати лікування на боротьбу з причиною, що викликала глосит. Якщо етіологічний фактор ліквідовано, то глосит досить швидко зникає самостійно. При виражених больових відчуттях, рекомендовано проводити полоскання ротової порожнини розчинами, що містять місцеві анестетики. Окрім цього, аби знизити вплив подразнюючих факторів на пошкоджену слизову язика, хворій жінці призначають щадний режим харчування.
Здебільшого пацієнти зі зміною кольору, форми і розміру язика не поспішають звертатися до фахівця. Захворювання найчастіше діагностують випадково. Це може статися на прийомі у стоматолога, терапевта, отоларинголога або гастроентеролога.
Діагноз ставвлять після огляду хворого й отримання результатів додаткових досліджень. Це бактеріологічне дослідження мазка, загальний аналіз і біохімія крові, дослідження крові на ВІЛ, сифіліс та TORCH-інфекції, а також консультації алерголога, гематолога, гастроентеролога та імунолога.
На час лікування рекомендують виключити з раціону солону, перчену, гарячу, холодну їжу, адже високі і низькі температури, подразнювальні речовини знижують якість лікування.
Розчини антисептиків, місцеві анестетики, регенеруючі засоби, полівітамінні препарати і трав'яні відвари – основа консервативного лікування глоситу. Рекомендовано приймати протигрибкові препаратів (Ністатин, Флуконазол, Ламізил), для знищення збудника з групи Candida. Також необхідно нормалізувати роботу шлунково-кишкового тракту, провести санацію ротової порожнини. До хірургічного лікування глоситу вдаються дуже рідко. Показаннями до операції може стати ворсинчастий та флегмонозний глосит.
Автор статті - Терещук Сергій Антонійович
Дата публікації: 29.09.2020