Канцероматозом називають множинне метастатичне ураження раковими клітинами серозних оболонок (очеревини, плеври) і тканин паренхіматозних органів. Причина канцероматозу — прогресування онкологічного захворювання і поширення з током крові та лімфи метастатичних вогнищ по очеревині або плеврі. Частота розвитку канцероматозу залежить від первинної локалізації пухлини, її розмірів, гістотипу та ступеня диференціювання.
Одним із різновидів канцероматозу є канцероматоз очеревини — вторинне злоякісне ураження очеревини в результаті прогресування раку різної локалізації. Канцероматоз очеревини трапляється в 20-30% пацієнтів з онкопатологією: у 40% випадків ускладнення спостерігається при злоякісних пухлинах ШКТ (тонкого кишківника, шлунку, підшлункової залози і т. д.), у 30% — при ракові яєчників. У деяких випадках первинний осередок встановити не вдається. Також ураження очеревини виникають при лейкозах, саркомах, карциноїдних пухлинах і лімфомах.
Канцероматоз очеревини вважається несприятливим прогностичним фактором. Така форма метастазування важко піддається лікуванню. Хірургічне видалення первинного вогнища з метастазами по очеревині, хіміотерапія, таргетна терапія покращують стан хворого лише на певний час. Також проводять діагностичний і терапевтичний лапароцентез — пункцію черевної порожнини.
Канцероматозом плеври називають множинні метастази злоякісної пухлини в плевру. Метастазування пухлини в плевру може статися практично з будь-якого органу. Найчастіше канцероматоз плеври виникає при раку молочної залози, легенів, шлунка, нирок, щитовидної залози, яєчників, саркоми кісток.
При канцероматозі плеври збільшується проникність судин, порушується відтік лімфи, що призводить до скупчення рідини в плевральній порожнині і розвитку плевриту. При цьому відбувається стиснення легень і зміщення органів середостіння.
Прогноз при канцероматозі плеври несприятливий. Лікування включає: плевроцентез (плевральну пункцію) з метою видалення ексудату і введення протипухлинних препаратів, циторедуктивні операції, таргетну і хіміотерапію, симптоматичну терапію.
Тактика лікування канцероматозу залежить від причини — первинного захворювання. Терапія канцероматозу серозних оболонок спрямована на продовження та поліпшення якості життя хворого. Під час хірургічної операції видаляють видимі вторинні вогнища пухлини (метастази). Хіміотерапевтичні протипухлинні засоби використовують для системної хіміотерапії. Оскільки така терапія досить токсична і важко переноситься пацієнтами, лікарі застосовують відносно новий метод лікування канцероматозу — хіміогіпертермічну перфузію.
Нагрівання підвищує здатність протипухлинних препаратів вбивати ракові клітини. Метод застосовують для лікування онкологічних захворювань із метастазами в черевній порожнині. Лікарський засіб перед введенням нагрівають до 40-43 °C, і впродовж 30-90 хвилин нагрітий хіміопрепарат промиває черевну порожнину, що дає змогу препаратові глибше проникнути в тканини пухлини. Перевага методу — введення протипухлинних препаратів у вищій концентрації безпосередньо до черевної порожнини. Це підвищує ефективність лікування та знижує його токсичний вплив на організм. Як наслідок — пацієнти переносять гіпертермічну хіміотерапію значно краще, ніж системну.
Інший напрямок у лікуванні злоякісних пухлин — таргетна терапія. Такі препарати мають різний механізм дії, та діють безпосередньо на механізми зростання ракових клітин, зупиняючи цей процес. Більшість із них випускають у вигляді таблеток. Ці лікарські засоби є низькотоксичними, рідше дають ускладнення. Тобто, при проходженні курсу таргетної терапії, хворим не потрібно перебувати в стаціонарі.
Основні ускладнення при канцероматозі — асцит і плеврит. Прогноз у таких випадках є несприятливим.
Автор статті - Коваленко Ірина Андріївна
Дата публікації: 14.10.2020