Лікування етмоїдиту в дорослих та дітей – консервативне і хірургічне

Чи можна вилікувати хронічний поліпозний етмоїдит

Етмоїдит – це особлива форма синуситу, що супроводжується запаленням однієї з навколоносових пазух. Як правило, патологія розвивається на фоні інших захворювань верхніх дихальних шляхів і вимагає серйозного лікування, адже запалення розташовується близько до трійчастого нерва, відповідального за іннервацію обличчя, і головного мозку.

Основними симптомами етмоїдиту в дітей і дорослих є сильний головний біль, висока температура, набряклість і хворобливі відчуття в переніссі. Збудниками етмоїдиту можуть бути риновіруси, аденовіруси, віруси грипу і парагрипу, а також патогенні гриби.

Причини захворювання:

• вроджені патології носоглотки;
• хронічне запалення носа і навколоносових пазух;
• вірусні та бактеріальні інфекції;
• аденоїди, поліпи;
• алергічний риніт;
• знижений імунітет;
• дефекти, травми носової перегородки.

Лікування етмоїдиту в дорослих повинно бути комплексним і своєчасним. Інакше захворювання може ускладнитися ретробульбарним абсцесом, емпіємою і арахноїдитом.

Класифікація захворювання

За формою розвитку захворювання фахівці виділяють гострий і хронічний етмоїдит. Перший найчастіше діагностується у дітей і характеризується раптовим початком і яскравою симптоматикою. Хронічна форма є наслідком недолікованої гострої форми захворювання або наслідком травми (аномалії розвитку) носової перегородки.

За характером запалення захворювання може бути: поліпозним, катаральним, гнійним і набряково-катаральним.

Види етмоїдиту:

• гаймороетмоїдит;
• фронтоетмоїдит;
• риноетмоїдит;
• сфеноетмоїдит.

Правосторонній, лівосторонній і двосторонній – класифікація відповідно до сторони запалення. Про те, як вилікувати хронічний поліпозний етмоїдит і чи можна це зробити в домашніх умовах, мова піде нижче. Головний принцип успішного лікування – своєчасність і комплексний підхід.

Основні симптоми етмоїдиту в дітей

Для гострої форми захворювання характерні: висока температура, набряк повік, слизові та гнійні виділення з носа, біль у переніссі, нежить. Хронічний етмоїдит супроводжується невираженою симптоматикою і, як правило, розвивається на фоні основного захворювання верхніх дихальних шляхів.

Етмоїдит у новонароджених протікає дуже важко і потребує термінової медичної допомоги. Основні прояви – висока температура (вище 38 градусів), зригування, блювота, відмова від грудей, набряклість в області перенісся, плач, занепокоєння.

На нашому сайті Добробут.ком ви знайдете більше інформації про захворювання. За потреби консультації скористайтесь формою на сайті або вказаними телефонами. На прийомі фахівець відповість на запитання і розповість, що робити при болях при правосторонньому етмоїдиті.

Діагностика

Діагноз ставиться після огляду хворого, враховуючи результати лабораторних досліджень та інструментальних процедур:

• загального аналізу крові;
• рентгенограми носових пазух;
• риноскопії;
• ендоскопічного дослідження;
• магнітно-резонансної томографії.

Ознаки катарального етмоїдиту на КТ – набряклість слизової і скупчення гнійного секрету. Дослідження особливо важливе за підозри на поширення інфекції на ділянку очей.

При поставці діагнозу необхідно диференціювати захворювання від періоститу кісток носа, остеомієліта верхньої щелепи і дакріоциститу.

Як лікувати захворювання етмоїдит

Лікування патології передбачає консервативну терапію і оперативне втручання. Останнє рекомендовано у разі неефективності медикаментозного лікування та при розвитку серйозних ускладнень. Операцію проводять під місцевим знеболенням.

Як лікувати захворювання етмоїдиту медикаментозно? Основним методом консервативної терапії є антибіотики. Перед призначенням препарату хворому необхідно здати аналіз виділень із зіва і носа на мікрофлору. Після цього буде призначено курс антибіотикотерапії.

Антибіотики при гострому гнійному етмоїдиті – цефазолін, цефотаксим, амоксиклав, амоксицилін. Крім того, призначається протизапальна терапія, судинозвужувальні краплі, імуномодулятори та вітаміни. Гарним доповненням стане промивання придаткових пазух і фізіотерапія.

Профілактичні заходи:

• своєчасне лікування вірусних і запальних захворювань;
• профілактичний прийом вітамінно-мінеральних комплексів;
• вакцинація від пневмокока сучасними вакцинами: наразі доступні 10-валентна вакцина Синфлорікс, 13-валентна вакцина Превенар 13 та 15-валентна вакцина Ваксньюванс;
• сезонна вакцинація від грипу;
• при перших ознаках захворювання негайне звернення до фахівця.

При своєчасному і кваліфікованому лікуванні прогноз захворювання сприятливий.