Операція при звичному вивиху плеча: що потрібно знати пацієнту

Що потрібно знати про нестабільність суглобів

Нестабільність суглобів – це стан, при якому відбувається різне пошкодження капсул і зв’язок; характеризується надмірною рухливістю частин суглоба і проявляється неможливістю здійснення того чи іншого руху в повному обсязі. Найбільш схильні до нестабільності колінний, гомілковостопний, плечовий і ліктьовий суглоби.

Нестабільність плечового суглоба: причини і прояви

До причин, що провокують такий стан, відносять гострі травми, часто повторювані мікротравми і вроджену слабкість сполучної тканини. Нестабільність плеча, як і нестабільність колінного суглоба, найчастіше зустрічається у людей, що займаються контактними видами спорту (футболісти, волейболісти, тенісисти і т. д). Патологія може розвиватися поступово (при багаторазових надмірних навантаженнях на плечовий суглоб) і раптово (внаслідок травми).

Фактори, що сприяють нестабільності суглобів:

слабкість м'язів, зв’язок ;
неповна реабілітація після вивиху;
гіпермобільність плечового суглоба;

наявність в анамнезі вивихів і підвивихів;
надмірне навантаження на плече;
порушена біомеханіка рухів або техніки занять спортом;

скутість м'язів внаслідок порушеної постави;
недостатня розминка перед заняттями спортом;
генетична схильність (слабкість всієї сполучної тканини).

До симптомів нестабільності плечового суглоба відносять сильний і дуже різкий біль, набряк, наявність клацань при виконанні певних рухів і відчуття слабкості (зниження м'язової сили) в плечі.

Вивих плеча: симптоми, класифікація і лікування

Звичний вивих плеча – стан, при якому головка кістки самовільно виходить із суглобової сумки. Найчастіше це відбувається внаслідок травми або різкого руху руки. Вивихи можуть бути вродженими, набутими травматичного і нетравматичного походження. За статистикою 60 % вивихів носять травматичний характер. В залежності від зміщення вивихи бувають:

задніми – рідкісна форма, що зустрічається у 2-3 випадках;
передніми – найпоширеніша форма, на її частку припадає понад 95% випадків;
нижніми – дуже рідкісні, діагностуються в одному зі 100 випадків.

Операція при звичному вивиху плеча

Лікування патології, як і вправляння звичного вивиху надколінника, проводять консервативним методом в умовах стаціонару, так і оперативним у відділенні травматології. З вивихом плеча допоможуть впоратися такі процедури: операція на капсулі плечового суглоба, усунення кісткових дефектів та створення зв'язок для фіксації головки. У деяких випадках спеціалістом може бути здійснена операція по зміні довжини м'язів. Оперативне лікування більш ефективне, так як у пацієнтів після консервативного лікування рецидив відзначається в 30-40% випадків. Проведення артроскопічної стабілізації плеча на ранній стадії має незаперечні переваги щодо частоти повторних травм у молодих, фізично активних людей. Але у пацієнтів після 35-40 років консервативне лікування в 50% випадків успішне, і рецидивів не відзначається. Хороший ефект дає комбіноване оперативне втручання. Зауважимо, що велике значення після операції при звичному вивиху плеча має реабілітаційний період, який контролює лікар-реабілітолог.

Детальніше про напрямок ортопедії-травматології в ММ "Добробут"

Ортопедія та травматологія

Загальна хірургія

Звичний вивих надколінника

Вивих надколінника – пошкодження колінного суглоба, яке частіше зустрічається у жінок. Причина цього – особливості анатомічної будови. До симптомів ушкодження належать сильний біль і виражена набряклість суглоба. Коліно при цьому збільшується в розмірі і зміщується вбік. Залежно від походження вивих буває травматичним і вродженим. Також розрізняють бічний, ротаційний та вертикальний види.

Для підтвердження діагнозу найчастіше використовують рентгенограму, комп'ютерну томографію, магнітно-резонансну томографію, УЗД. Лікування вивиху може бути як оперативним, так і консервативним. Рішення приймає лікар, враховуючи ступінь патології і стан хворого.

Дата публікації: 04.03.2021

Запис на консультацію