Хвороби серцево-судинної системи займають перше місце серед причин смертності вже багато десятиліть. Медична наука постійно вдосконалює методи боротьби з цими захворюваннями. Одним із таких методів є стентування серця, після якого люди повертаються до повноцінного життя, навіть після інфаркту.
Є кілька патологічних станів, при яких дане втручання значно покращує якість і тривалість життя, а іноді й просто рятує. Ось ці захворювання:
Усе це — форми ішемічної хвороби серця, яка виникає через часткову або повну закупорку просвіту артерій, які живлять серцевий м'яз. Найчастіша причина такої закупорки - атеросклероз.
Будь-яка операція, навіть сама щадна, пов'язана з певним ризиком ускладнень. Стентування — не виняток. Можливі ускладнення:
Ризик ускладнень виключно малий і з удосконаленням методики продовжує знижуватися. Незважаючи на наявність ускладнень, після стентування тривалість життя пацієнтів значно збільшується за умови постійного спостереження у кардіолога та прийому відповідних препаратів.
Відразу після закінчення операції пацієнт переводиться в блок інтенсивного спостереження, де підключається до кардіомонітору. Спостерігають його постійно — це необхідно для того, щоб негайно розпізнати розвиток ускладнень – ішемію міокарда та аритмії. Також постійно контролюють артеріальний тиск — його прогресивне зниження дозволяє швидко виявити початок внутрішньої кровотечі.
Виписують пацієнта, зазвичай, на 3-4 день після операції. У деяких випадках, при низькому ризику ускладнень, можна виписати прооперованого навіть через добу, однак, для цього пацієнт повинен бути ретельно обстежений перед тим, як залишити лікарню.
У ранньому післяопераційному періоді єдине, що пацієнтові не рекомендовано – посилені фізичні навантаження. До роботи він може повернутися відразу після виписки, однак, тут відіграють роль кілька факторів:
Сучасні методи лікування інфарктів міокарда й передінфарктних станів дозволяють знизити ризик важкого перебігу цих захворювань. Тривалість життя після стентування судин серця та при відсутності ускладнень практично така ж, як і в здорових людей.
Автор статті - Бабляк Олександр Дмитрович
Дата публікації: 01.07.2020